Електроуглі
Еле́ктроу́глі (рос. Электроугли) — місто у складі Богородського міського округу Московської області, Росія.
місто Електроуглі | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Электроугли | |||||
| |||||
![]() | |||||
Країна | ![]() | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Московська область | ||||
Міський округ | Богородський міський округ | ||||
Код ЗКАТУ: | 46239505000 | ||||
Код ЗКТМО: | 46639105001 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1899 | ||||
Статус міста | 1956 | ||||
Населення | 20136 осіб (2010[1]) | ||||
Площа | 4,5 км² | ||||
Поштовий індекс | 142455 | ||||
Телефонний код | +7 49651 | ||||
Географічні координати: | 55°43′ пн. ш. 38°13′ сх. д. / 55.717° пн. ш. 38.217° сх. д. 38°13′ сх. д. / 55.717° пн. ш. 38.217° сх. д. | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | elugli.ru | ||||
Міський голова | Бусов Юрій Васильович | ||||
Мапа | |||||
Географія
Місто розташоване на західній межі Богородського міського округу, за 35 кілометрів від Москви по напрямку залізниці Москва — Нижній Новгород; має гарне сполучення з Москвою — електричками, які курсують з Курського вокзалу. Окрім того від залізничної станції до метро «Новогіреєво» курсують маршрутні таксі.
У місті є Каменський ставок, є невеликий піщаний пляж. Місто вважається одним з найчистіших в окрузі[2].
Історія
Історія заселеності території міста починається на межі XVI—XVII століть та пов'язана з такими відомими прізвищами, як Милославські, Наришкіни, Обухови, Окулови, Волконські, Єлагіни, Лопухіни, Брунови, Карнєєви, які в різний час були власниками цих поселень. З XVIII століття тут був розвинутий ручний ткацький промисел — селяни виробляли сукно, парусину, міткаль, шовк, мішковину, коленкор, клейонку, килими. Після 1917 року промисел був припинений. Завдяки наявності Кудіновського родовища глини наприкінці XVIII століття тут виник цегельний промисел — на базі цих промислів виник сучасний Кудіновський комбінат керамічних виробів.
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3f/Elektrougli_factory.jpg/220px-Elektrougli_factory.jpg)
1899 року на території пристанційного селища Горки німцем Артуром Боссе створено «Московське товариство виробництва електричного вугілля», нині ВАТ «Кудіновський завод Електроуглі» на честь якого і названо місто. Прожектори з електродами виробництва цього заводу були застосовані у ході завершального штурму Берліна в 1945 році та отримали високу оцінку маршала Георгія Жукова в його книжці «Воспоминания и размышления». 1935 року виникло робітниче селище (селище міського типу) Електроуглі, яке об'єднало навколишні села Каменка, Сафоново, Горки, Велике Васильево, Мале Васильево. 2 листопада 1956 року селище Електроуглі отримало статус міста[3].
Населення
Господарство
Промисловість
У місті працюють:
- ВАТ «Кудіновський завод Електроуглі»
- ЗАТ «Електроуглинський завод технічного вуглеводню»
- НДІ Електровугільних виробів[5].
Освіта
У місті розташовано державний коледж технології та управління «Коледжний комплекс», він веде підготовку за 12 спеціальностями, у ньому одночасно навчається понад 2000 студентів, а корпуси розташовані у містах Електроуглі, Балашиха та селищі Стара Купавна[6].
Також у місті працює 3 середні школи, 6 дитячих садочків, позашкільні освітні заклади[7].
Медицина
У місті є відділення швидкої допомоги, міська лікарня із стаціонарним відділенням та поліклінікою, дитячою поліклінікою[8].
ЗМІ
Адміністрація міста суспільно-політичної газети «Электроугли день за днем». Сайт газети: https://web.archive.org/web/20140103050832/http://elugli.info/. Головний редактор Юлія Максутова[9].
Культура
Центром культурного життя міста є муніципальний бюджетний «Культурно-відпочинковий центр „Квант“» який має зал на 390 людей, окрім кінопрокату тут також проводяться інші культурні заходи[10].
Пам'ятки
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/11/Holy_Trinity_Temple_in_Elektrougli.jpg/220px-Holy_Trinity_Temple_in_Elektrougli.jpg)
- Родинний будинок Брунових з флігелем
- Садибний кам'яний палац XVIII століття (Кудиновський коледж) з флігелем
- Церква Святої Трійці 1897 р.
Видатні уродженці
- Колдунок Олександр Іванович — двічі герой Радянського Союзу, главком військ ППО, головний маршал авіації СРСР, льотчик-винищувач періоду німецько-радянської війни.
- Боголюбов Сергій Костянтинович — засновник та розробник радянського машинобудівельного креслення[11]
- Випускником місцевого коледжу є маршал Радянського Союзу Огарков Микола Васильович.
Джерела
- Аркуш карти N-37-5 Ногинск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1985 р. (рос.)
Примітки
Посилання
- На Вікімапії [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
![]() | Це незавершена стаття про Московську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |