Електродугове напилювання

Електродугове́ напи́лювання (електродугова металізація) — газотермічне напилювання, під час якого нагрівання та плавлення напилюваного металу у вигляді дроту, стрижня або стрічки здійснюється електричною дугою, а диспергування струменем стисненого газу, звичайно повітря[1][2].

Електродугове напилювання (металізація)

Використання

Електродугове напилювання переважно використовується для нанесення корозієстійких та зносостійких покриттів із металів. Якість покриття можна підвищувати за допомогою проведення процесу в ізольованій камері із захисною атмосферою, або розпиленням металу захисними газами та додавання горючого газу до повітря, а також в умовах низького вакууму.

Для отримання корозієстійких покриттів використовується алюмінієвий або цинковий дріт. Як зносостійкі покриття напилюють сталі, бронзу або композити металів.

Характеристики, переваги та недоліки

Технологічні параметри

Технологічними параметрами, що визначають процес електродугового напилювання, є:

Найважливішими параметрами режиму електродугового напилювання є потужність дуги (5…20 кДж), що визначається значеннями електричного струму (80…600 А) і напруги (18…35 В) та витрати розпилювального газу (50…150 м³/год при тисках 0,35…0,55 МПа). Форма і розміри сопла мають значний вплив на формування струменя. Використовують переважно циліндричні сопла діаметром 3…6 мм. Діаметр дроту вибирають в межах 1,0…3,0 мм а швидкість подачі береться в межах 0,05…0,35 м/с.

Розмір часток при напиленні для вуглецевих сталей становить 30…50 мкм, для інших матеріалів — 10…100 мкм, швидкість поблизу поверхні напилення приблизно 50…150 м/с. Дистанція напилення зазвичай становить 60…150 мм.

Переваги

Основними характеристиками електродугового напилення є висока продуктивність процесу, яка може досягати 50 кг/год, та високий енергетичний ККД розпилення, що може досягати 0,7…0,9.

Завдяки великим значенням ентальпії частинок, що напилюються, можна отримати покриття з достатньою адгезійною та когезійною міцністю.

Недоліки

При електродуговому напиленні слід враховувати інтенсивну взаємодію частинок з активною газовою фазою, що призводить до насичення металу напилення киснем, азотом та наявності оксидів. До недоліків можна віднести необхідність використання для напилення матеріалів у вигляді дроту.

Примітки

Джерела

  • Інженерія поверхні: Підручник / К. А. Ющенко, Ю. С. Борисов, В. Д. Кузнецов, В. М. Корж  — К.: Наукова думка, 2007. — 559 с. — ISBN 978-966-00-0655-3
  • Газотермические покрытия из порошковых материалов / Ю. С. Борисов, Ю. А. Харламов, С. Л. Сидоренко, Е. И. Ардатовская / Справ.  — К.: Наукова думка, 1987.  — 544 с.

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв