Едуард Дітль

У жовтні 1909 року вступив на військову службу фанен-юнкером (кандидат в офіцери) в 5-й Баварський піхотний полк. До початку Першої світової війни — командир взводу кулеметної роти 5-го Баварського піхотного полку.

З початком війни - ад'ютант батальйону 5-го Баварського піхотного полку. У вересні 1914 року нагороджений Залізним хрестом 2-го ступеня. У жовтні 1914 року тяжко поранений. З березня 1915 по листопад 1916 року — знову ад'ютант батальйону 5-го Баварського піхотного полку. Потім — ад'ютант 7-й Баварської піхотної бригади. У жовтні 1918 року вдруге важко поранений.

Після війни продовжив службу в рейхсвері. У 1919 році служив у фрайкорі генерала Еппа.

У 1920-1924 роках — командир роти в 19-му піхотному полку. У 1924-1928 роках —викладач в піхотному училищі. У 1928-1931 роках —начальник штабу батальйону 19-го піхотного полку. У 1931-1934 роках —- на штабних посадах (дивізія, полк). У 1935-1938 роках командував 99-м гірським полком.

З травня 1938 по квітень 1940 командував 3-й гірської дивізії. З квітня 1940 року — командувач групою військ «Нарвік» (Норвезька кампанія).

З червня 1940 року — командувач гірським корпусом «Норвегія».

Брав участь у другій світовій війні, бився в Заполяр'ї. З червня 1942 року — командувач 20-ї гірської армією.

23 червня 1944 року загинув в авіакатастрофі Ju 52 в Австрії разом з Францом Россі, Томасом-Емілем фон Віккеде і Карлом Егльзером.

Похований на кладовищі Нордфрідхоф в Мюнхені.

• Медаль принца-регента Луїтпольда (Королівство Баварія) (12 березня 1911)
• Залізний хрест 2-го класу (16 вересня 1914)
• Медаль «За відвагу» (Гессен) (16 жовтня 1915)
• Залізний хрест 1-го класу (3 вересня 1916)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (18 липня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
• Нагрудний знак керівника гірських частин (1 квітня 1931)
• Командорський хрест ордена Заслуг (Чилі) (17 серпня 1933)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (18 січня 1935)
• Орден крові
• Німецький Олімпійський знак 1-го класу (1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 нагороди одночасно.
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (23 вересня 1939)
  • 1-го класу (15 квітня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • Лицарський хрест (9 травня 1940)
  • Дубове листя (№1; 19 липня 1940) — за заслуги у боях в районі Нарвіка.
  • Мечі (№72; 1 липня 1944 — посмертно)
• Відзначений у щоденній доповіді «Вермахтберіхт» (10 червня 1940)
• Нагрудний знак есмінця (5 листопада 1940)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами (5 січня 1941)
• Нарвікський щит (21 березня 1941)
• Великий хрест ордена Білої Троянди з мечами та зіркою (Фінляндія) (9 листопада 1941)
• Почесна катана національної організації Shochoku Seishin Shinko-kai (Японська імперія)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1943)
• Орден Хреста Свободи (Фінляндія)
  • 1-го класу зі зіркою, дубовим листям і мечами (20 січня 1944)
  • Великий хрест з мечами (24 червня 1944 — посмертно)

• Ервін фон Віцлебен
• Гюнтер фон Клюге
• Ганс фон Зальмут
• Лео Гайр фон Швепенбург

• Finnish Broadcasting company archives files^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• Дитль, Эдуард на сайте «Хронос» [Архівовано 19 березня 2011 у Wayback Machine.]
• Біографія Едуарда Дітля на сайті lexikon-der-wehrmacht.de [Архівовано 4 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (нім.)
• Eduard Dietl [Архівовано 18 січня 2012 у Wayback Machine.](нім.)
• Generaloberst Eduard Dietl [Архівовано 3 лютого 2014 у Archive.is](англ.)
• Dietl, Eduard Wohlrat Christian [Архівовано 4 березня 2007 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-полковника Дітля (англ.)