Дюссель

Найімовірніше, що слово Дюссель (Düssel) походить від німецького слова Тусіля (у латинській транскрипції «Thusila»), що означає «шумить, вирує». У давньонімецькій мові слово писалося як «doson». Ще в 1065 році ця невелика річка середньоверхньонімецькою називалася Туссале (Tussale) (шумлива, галаслива, бурхлива), що цілком відповідає напівгірському характеру її течії.^[2].

Входячи в місто (адміністративний район Герресгайм^[en]), Дюссель штучно поділяють на два гирла: Північний Дюссель і Південний Дюссель. Ця штучна біфуркація річки відбувається поблизу садиби Гоєргоф. Нижче за течією обидва гирла знову зазнають штучної біфуркації. Від Північного Дюсселя відокремлюється поточок Кіттельбах, а від Південного Дюсселя — поточок Брюккербах. В результаті утворюється досить велика «дельта» Дюсселя, де розташована вся центральна частина міста. Власне Південний і Північний Дюсселі в безпосередній близькості від Рейну знову сходяться і впадають до Рейну в Старому місті, сховані у труби, а поточки Кіттельбах і Брюккербах розходяться далеко північ і південь Дюссельдорфа і впадають у Рейн природно. Кіттельбах, тече під злітно-посадковою смугою дюссельдорфського міжнародного аеропорту, впадає в Рейн в адміністративному районі Кайзерсверт^[en], а Брюккербах обмежує зі сходу територію ботанічного саду університету і при впаданні в Рейн є межею адміністративних районів Флеє^[en] та Гіммельгайст^[en]

Штучні біфуркації Дюсселя вбули створені з метою регулювання стоку та припинення небезпечних повеней. У точках біфуркації встановлені стулки, за допомогою яких можна за необхідності перенаправляти або обмежувати обсяги їхнього стоку.