Джулфалакян Левон Арсенович

Народився в спортивній сім'ї. Батьки були гімнастами і тому відвели свого сина на заняття з гімнастики. Він виділявся своєю гнучкістю, даними, і тренери бачили в ньому перспективного гімнаста. Боротьбою почав займатися з 1977 року. Тренер Ґюмрійської спортивної школи Арам Саркісян запримітив обдарованого юнака і запропонував йому відвідувати секцію з боротьби. Наступного дня Левон пішов вже не на гімнастику, а на тренування з боротьби. Першим успіхом Джулфалакяна було 1-е місце в юнацькій першості СРСР, потім, у 1984 році, він став чемпіоном СРСР серед молоді. Після цих успіхів він був включений до дорослої збірної СРСР.

Левон Джулфалакян мав дуже коротку борцівську кар'єру, але йому все-таки вдалося виграти всі найважливіші змагання: Олімпійські ігри, світовий і європейський чемпіонати та Кубок світу.

Виступав за Спортивний клуб армії, Ленінакан. Чемпіон СРСР 1983, 1984, 1987, 1988 рр.

У 1985 році закінчив Ґюмрійський педагогічний інститут імені М. Налбандяна.

У 1999 був призначений головним тренером збірної Вірменії з боротьби. З 1999 року — Президент Союзу вірменських олімпійців. У 2002 році перший віце-голова Федерації Вірменії з боротьби. З 2003 року — член виконавчого комітету Національного олімпійського комітету Вірменії.

Тренує свого сина Арсена Джуфалакяна^[1] — чемпіона Європи і світу, срібного призера літніх Олімпійських ігор 2012 року.^[2], найкращого спортсмена Вірменії 2012 року.^[3]

Нагороджений орденами Дружби народів, «Знак Пошани», медаллю ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня.

• Статистика виступів на міжнародних змаганнях. Institut für Angewandte Trainingswissenschaft (укр. Інститут прикладних навчальних наук). (англ.)
• Профіль на сайті wrestling.ncp.ru(рос.)(англ.)^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
• Олімпійський профіль на сайті sport.references.com [Архівовано 18 грудня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
• http://www.wrestrus.ru/users/1273/ [Архівовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]