Джміль малий кам'яний

Його інколи плутають з джмелем кам'яним^[4]. Bombus ruderarius є невеликим джмелем з широким черевцем, довгасте лице та досить довгий язичок. В середньому довжина тіла самки-засновниці становить 17 мм, а розмах крил 32 мм^[5], тоді як інші касти дещо менші; середня довжина стерильних самок становить 15 мм, а самців — 13 мм^[6]. Облямовування цих джмелів виразно чорне, з червоним «хвостом»; серед самців, проте, існує світла форма з жовто-зеленими волосками на грудях та перших двох тергітах черевних сегментів. Пилковий кошик на гомілках задніх ніг самок (фертильних та стерильних, або робочих особин) покритий жовто-рудими волосками^[5].

Гніздо побудовано з трави або моху, на землі або злегка трохи під землею і, як правило, містить від 50 до 100 робочих особин (стерильних самок)^[5]. Для побудови гнізда часто використовуються старі гнізда мишей в полі та чагарниках. Проте, цей вид може траплятися і в таких малозабудованих міських територіях, як парки та пустища^[7]. Кормовими рослинами є глуха кропива, конюшина, вика та бобові культури, як-от лядвенець рогатий^[5].

Цей вид зустрічається в Європі та північно-західній Азії: від Ірландії та Великої Британії на заході до Сибіру та північно-західного Китаю на сході, від Ботнічної затоки та Північного полярного кола в Скандинавії на півночі до Північної Африки, півдня Італії, Греції та Балканського півострова. Щільність популяції нерівномірна; у Північній Африці цей вид вважається дуже рідкісним, тоді як у таких місцях, як Східні Піренеї, це дуже чисельний вид, який складає більш ніж половини всіх джмелів на цій території^[8]. У Великій Британії, чисельність цього виду значно зменшується через відсутність оселищ і його ареал обмежується південною Англією та західною Шотландією^[7]. Він також зникаючий вид в Ірландії^[9].

Вид поширений на території мішаних лісів та лісостепу України^[10].