Дженна Канелл

Дженна Канелл виступила на TEDx Talk з промовою про досвід написання, режисури та продюсування короткометражного фільму «Джмелі» разом із своїм молодшим братом-інвалідом Венсом Канеллом.^[1] Проект демонструвався на понад сорока кінофестивалях і заходах по всьому світу, отримав численні нагороди та залучив братів і сестер до виступів у таких установах, як Гарвардська медична школа.^{[2][3][4][5][6]}

Канелл здобула визнання завдяки ролі Тари Гейес у фільмі-слешері Демієна Леоне «Жахливий» (2016), який став культовим після дебюту на Netflix. Пізніше Канелл зіграла роль Кім Хансен у фільмі жахів Стейсі Тайтла «Байбаймен» (2017), який отримав негативні відгуки. Однак її виступ був добре сприйнятий; Variety писав: «…той, хто, надто коротко, краде фільм: Дженна Канелл».^[7] Обидві ролі порівняли з образами Нів Кемпбелл у фільмах «Чаклунство» (1996) і «Крик» (1996).^[8][9]

Відтоді вона знялася в кількох важливих короткометражних фільмах, у тому числі «Макс і чудовисько», чорнокомедійному, короткометражному фільмі, який вона написала, режисерувала та продюсувала, прем'єра якого відбулася у вечір відкриття Остінського кінофестивалю 2018 року^[10][11] та Науково-фантастичний короткометражний фільм Бена Джойнера «Викрадені», прем'єра якого відбулася на кінофестивалі «Трайбека» у 2021 році.^[12] Голос для невинних, ресурс для тих, хто пережив насильство, включив попередній фільм у своє навчання під час випуску.^[13]

Після її появи у фільмі Marvel «ВандаВіжен» у 2021 році журнал Looper висвітлив її у статті під назвою «Чому медична техніка у „ВандаВіжен“ виглядає такою знайомою», назвавши її «перспективною потрійною загрозою… і кінематографічним майстром на всі руки».^[14]

Дженна Канелл — американка в третьому поколінні, ашкеназького походження, коріння якої сягає Східної Європи до Близького Сходу та Середземномор'я.

Вона відкрито ідентифікує себе як квір, гендерно-варіативну жінку^[15] і використовує займенники вона/її та вони/їх.^[16] Вона висловлювала соціалістично-політичні погляди та говорила, що її моральний компас керується екофемінізмом. Вона роками практикує суворе веганство, вважаючи екологічний расизм, добробут тварин і здоров'я тіла головними мотиваторами.^{[17][18][19][20]}

Музичні кліпи

• «Це наше життя» Де Рокс
• «Ці дні» від Highly Suspect.

• Hafdahl, Meg (8 лютого 2020). Наука про жінок у фільмах жахів: спецефекти, трюки та правдиві історії ваших улюблених фільмів про страх. Skyhorse. ISBN 978-1-5107-5176-7.

• Дженна Канелл на сайті IMDb (англ.)
• Дженна Канелл в соцмережі Instagram
• Дженна Канелл в соцмережі Twitter