Держави-члени Співдружності націй

Держави-члени Співдружності націй — список усіх поточних і колишніх держав-членів Співдружності націй — добровільного об'єднання 54 суверенних держав. Майже всі вони колишні британські колонії або залежні території цих колоній.

Поточні члени Співдружності (темно-синій), колишні члени (помаранчевий), а також британські заморські території та коронні володіння (світло-блакитний)
Прапор Співдружності націй

Співдружність — міжнародна організація, в якій країни з різним соціальним, політичним та економічним становищем розглядаються як рівні за статусом і співпрацюють у рамках спільних цінностей та цілей, як зазначено у Сінгапурській декларації[en] 1971 року[1]. Спільні цінності та цілі включають просування демократії, прав людини, доброго врядування, верховенства права, громадянських свобод, рівності перед законом, вільної торгівлі, багатосторонності та світового миру[en], які пропагуються за допомогою багатосторонніх проєктів та зустрічей, таких як Ігри Співдружності, що проводяться раз на чотири роки[2].

Символ цієї вільної асоціації — король Чарльз III, який має титул глави Співдружності. Однак це не надає йому жодної політичної чи виконавчої влади над будь-якими державами-членами Співдружності; титул суто символічний, і саме Генеральний секретар Співдружності[en] головний виконавчим директор Співдружності[3].

Вперше Співдружність офіційно сформувалася у 1926 році на імперській конференції, коли затверджена Декларація Бальфура визнала повний суверенітет домініонів. Першими членами організації, відомої як «Британська Співдружність», були Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія[en], Південно-Африканський Союз, Ірландська Вільна держава та Ньюфаундленд. Про це було повторно заявлено на імперській конференції 1930 року та включено до Вестмінстерського статуту наступного року (хоча Австралія та Нова Зеландія не затвердили цей статут до 1942 та 1947 року відповідно)[4]. 1949 року Лондонська декларація[en] ознаменувала народження сучасної Співдружності та затвердження її теперішньої назви[5]. Найновіший член Співдружності — Руанда, яка приєдналася 29 листопада 2009 року[6] 54 держави-члена мають загальне населення 2,4 мільярда осіб, майже третину світового, з них 1,21 мільярда проживає в Індії, а 95 % — в Азії та Африці разом[7].

З 54 держав-членів шістнадцять Королівств Співдружності, в яких глава держави — глава Співдружності націй, ще п'ять — монархії зі своїми власними монархами (Бруней, Есватіні, Лесото, Малайзія та Тонга), а решта — республіки. Ірландія (з 1949 року за даними Співдружності; з 1936 року за даними ірландського уряду) та Зімбабве (з 2003 року) колишні члени Співдружності. Південно-Африканська Республіка, Пакистан, Гамбія та Мальдіви вийшли та згодом знову приєднались до Співдружності, а Зімбабве офіційно подала заявку на повторне приєднання.

Поточні члени

Усі дати нижче наведено згідно зі списком членів секретаріату Співдружності Націй, а показники чисельності населення станом на 24 грудня 2020 року[8]

КраїнаДата вступуРегіонНаселення[9]Примітки[а]
 Австралія1931-12-1119 листопада 1926Океанія (Австралазія)26 114 266Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року, хоча цей статут затверджений в Австралії лише 1942 року (зі зворотною силою з 1939 року)[10]. Австралійський закон 1986 року усунув залишені можливості для Великої Британії приймати закони, що набувають чинності в Австралії, для участі Великої Британії в австралійському урядуванні та апеляції від будь-якого австралійського суду до британського суду[11].
 Антигуа і Барбуда1981-11-011 листопада 1981Вест-Індія97 102
 Багамські Острови1973-07-1010 липня 1973Вест-Індія420 268
 Бангладеш1972-04-1818 квітня 1972[12]Південна Азія171 876 963Проголошено незалежність від Пакистану у 1971 році[13].
 Барбадос1966-11-3030 листопада 1966Вест-Індія289 449Барбадос планує усунути Єлизавету II з посади глави держави і стати республікою до 30 листопада 2021 року[14]
 Беліз1981-09-2121 вересня 1981Центральна Америка405 269
 Ботсвана1966-09-3030 вересня 1966Південна Африка2 521 969
 Бруней1984-01-011 січня 1984Південносхідна Азія458 478
 Вануату[б]1980-07-3030 липня 1980Океанія (Меланезія)299 292Здобула незалежність від спільного правління (кондомініум) Великої Британії та Франції.
 Велика Британія1931-12-1119 листопада 1926Північна Європа66 986 446Декларація Бальфура 1926 року та прийняття парламентом Великої Британії Вестмінстерського статуту 1931 року.
 Гамбія1965-02-1818 лютого 1965Західна Африка2 370 813Відкликала членство 3 жовтня 2013 року з посиланням на «неоколоніалізм»[15]. Після обрання[en] Адами Берроу президентом Гамбії у 2016 році, він подав заявку на повторний вступ у Співдружність 22 січня 2018 року[16]. 22 лютого 2018 року Гамбія повторно стала членом організації[17]
 Гана1957-03-066 березня 1957Західна Африка31 213 692
 Гаяна1966-05-2626 травня 1966Південна Америка782 172
 Гренада1974-02-077 лютого 1974Вест-Індія109 209
 Домініка1978-11-033 листопада 1978Вест-Індія73 440
 Есватіні1968-09-066 вересня 1968Південна Африка1 398 197Приєдналася як Свазіленд, згодом змінивши свою назву на Есватіні 19 квітня 2018 року[18].
 Замбія1964-10-2424 жовтня 1964Південна Африка19 106 756
 Індія1947-08-1515 серпня 1947Південна Азія1 404 476 413Включена колишня Французька Індія (Чанданнаґар з 2 травня 1950 року; Пудучеррі, Карайкал[en], Янам[en] та Мае[en] з 1 листопада 1954 року), колишня Португальська Індія (Гоа, Даман і Діу з 19 грудня 1961 року; Дадра і Нагар-Хавелі офіційно з 1961 року) та Сіккім з 16 травня 1975 року.
 Камерун1995-11-1313 листопада 1995[19]Центральна Африка26 741 106Більша частина країни колишня французька підмандатна територія (пізніше підопічна територія ООН) Камеруну, яка отримала незалежність від Франції 1 січня 1960 року. Вона об'єдналася зі значно меншою колишньою британською підмандатною територією / підопічною територією Південного Камеруну, яка отримала незалежність від Великої Британії 1 жовтня 1961 року.
 Канада1931-12-1119 листопада 1926Північна Америка38 036 656Надано номінальну незалежність (статус домініону) 1 липня 1867 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року[20]. 31 березня 1949 року до Канади приєднався домініон Ньюфаундленд[21]. Канадський акт від 1982 року офіційно припинив дії положень Вестмінстерського статуту 1931 року стосовно Канади щодо «запиту та згоди», згідно з яким британський парламент мав загальне право приймати закони, що поширюються на Канаду.
 Кенія1963-12-1212 грудня 1963Східна Африка53 158 119
 Кіпр[г]1961-03-1313 березня 1961[22]Євразія1 236 894Отримав незалежність від Великої Британії 16 серпня 1960 року.
 Кірибаті1979-07-1212 липня 1979Океанія (Мікронезія)124 134
 Лесото1966-10-044 жовтня 1966Південна Африка2 279 250
 Маврикій1968-03-1212 березня 1968Східна Африка1 301 691
 Малаві1964-07-066 липня 1964Східна Африка20 304 036
 Малайзія1957-08-3131 серпня 1957[23]Південносхідна Азія32 949 868Приєдналася як Малайська Федерація у 1957 році; реформована як Малайзія 16 вересня 1963 року у федерації з Сінгапуром (який став окремою державою 9 серпня 1965 року), Північним Борнео[en] та Сараваком[24].
 Мальдіви1982-07-099 липня 1982Південна Азія400 798Отримали незалежність від Великої Британії 26 липня 1965 року[25]. Спеціальний член з 9 липня 1982 року по 20 липня 1985 року[26]. Вийшли з організації 13 жовтня 2016 року та знову приєдналися 1 лютого 2020 року[27].
 Мальта1964-09-2121 вересня 1964Південна Європа426 243Отримала незалежність від Великої Британії 21 вересня 1964 року.
 Мозамбік1995-11-1313 листопада 1995[28]Східна Африка32 548 131Отримав незалежність від Португалії 25 червня 1975. Перша країна що приєдналася до Співдружності, яка ніколи не була британською колонією[29].
 Намібія1990-03-2121 березня 1990Південна Африка2 781 742Отримала незалежність від Південно-Африканської Республіки[30]. Включає Волфіш-Бей та Острови Пінгвінів[en], передані Південною Африкою опівночі 28 лютого 1994 року.
 Науру[б]1968-11-011 листопада 1968Океанія (Мікронезія)10 578Отримала незалежність 31 січня 1968 року від спільного управління Австралії, Нової Зеландії та Великої Британії. Спеціальний член з 1 листопада 1968 року до 1 травня 1999 року, коли вона стала повноправним членом[31]. В січні 2006 року знову стала спеціальним членом організації[32]. Повноправний член з червня 2011 року[33].
 Нігерія1960-10-011 жовтня 1960Західна Африка210 515 245Приєднала колишню британську підмандатну територію / підопічну територію Північного Камеруну 31 травня 1961 року. Членство призупинено 1995 року, у 1999 році — відновлено[34].
 Нова Зеландія1931-12-1119 листопада 1926Океанія (Австралазія)4 709 072Надано номінальну незалежність (статус домініону) 26 вересня 1907 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року, хоча статут не затверджено у Новій Зеландії до 1947 року[35]. Остаточні зв'язки з британським парламентом розірвала у 1986 році. Остаточний зв'язок з британською правовою системою (Судовий комітет Таємної ради[en]) у 2003 році створенням Верховного суду Нової Зеландії.
 Пакистан1947-08-1414 серпня 1947[в]Південна Азія211 782 341Включаючи місто Гвадар, передане Маскатом та Оманом 8 вересня 1958 року. Включаючи Бангладеш (тоді відомий як Східний Пакистан) до 1971 року[13]. Вийшов зі Співдружності у 1972 році, повернувся 1989 року; членство призупинено у 1999 році, поновлено 2004 року; знову призупинено 2007 року[36], знову поновлено 2008 року[37].
 Папуа Нова Гвінея1975-09-1616 вересня 1975Океанія (Меланезія)8 557 122Здобула незалежність від Австралії.
ПАР1931-12-1119 листопада 1926Південна Африка57 833 338Надано номінальну незалежність (статус домініону) 31 травня 1910 року. Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року. Вийшла з організації 31 травня 1961 року; поновила членство 1 червня 1994 року[38].
 Руанда2009-11-2929 листопада 2009[6]Східна Африка13 227 694Здобула незалежність від Бельгії 1 липня 1962 року. Друга країна (після Мозамбіку), яка стала членом Співдружності не маючи ніяких колишніх колоніальних зв'язків з Великою Британією[39]. На відміну від Мозамбіку, після вступу затвердила англійську мову офіційною мовою.
 Самоа[б]1970-08-2828 серпня 1970Океанія (Полінезія)201 448Здобула незалежність від Нової Зеландії 1 січня 1962 року. Приєдналася як Західне Самоа, згодом змінивши свою назву на Самоа 4 липня 1997 року[40].
 Сейшельські Острови1976-06-2929 червня 1976Східна Африка100 358
 Сент-Вінсент і Гренадини1979-10-2727 жовтня 1979Вест-Індія109 590Спеціальний член Співдружності з 27 жовтня 1979 року по 1 червня 1985.
 Сент-Кіттс і Невіс[б]1983-09-1919 вересня 1983Вест-Індія58 032
 Сент-Люсія1979-02-2222 лютого 1979Вест-Індія193 771
 Сінгапур[б]1965-10-159 серпня 1966 (фактично з 9 серпня 1965 року)[41]Південносхідна Азія6 241 169Здобув незалежність від Великої Британії та приєднався до Малайської Федерації 16 вересня 1963 року. Незалежною державою став 9 серпня 1965 року[42].
 Соломонові Острови1978-07-077 липня 1978Океанія (Меланезія)653 216
 Сьєрра-Леоне1961-04-2727 квітня 1961Західна Африка7 278 696
 Танзанія1961-12-099 грудня 1961Східна Африка63 404 220Приєдналася як Танганьїка, яка згодом об'єдналася з Занзібаром і 26 квітня 1964 року утворилася Танзанія[43].
 Тонга1970-06-044 червня 1970Океанія (Полінезія)108 587
 Тринідад і Тобаго1962-08-3131 серпня 1962Вест-Індія1 396 488Надано номінальну незалежність (статус домініону) 31 серпня 1962 року. Став республікою в рамках Співдружності 1 серпня 1976 року відповідно до Конституції Республіки Тринідад і Тобаго 1976 року, прийнятої парламентом Тринідаду і Тобаго.
 Тувалу[а]1978-10-011 жовтня 1978Океанія (Полінезія)10 330Спеціальний член Співдружності з 1 жовтня 1978 року по 1 вересня 2000 року[44]
 Уганда1962-10-099 жовтня 1962Східна Африка46 538 298
 Фіджі[б]1970-10-1010 жовтня 1970Океанія (Меланезія)929 076Вийшла з організації у 1987 році; знову приєдналася 1997 року; членство призупинено 6 червня 2000 року[45]; членство поновлено 20 грудня 2001 року[46]; знову призупинено членство 8 грудня 2006 року через державний переворот у Фіджі 2006 року[47][48]. Членство поновлено 26 вересня 2014 року.
 Шрі-Ланка1948-02-044 лютого 1948Південна Азія21 295 607Приєдналася як Цейлон, згодом змінила назву та стала республікою у 1972 році.
 Ямайка1962-08-066 серпня 1962Вест-Індія2 851 641
  •  а. Якщо не зазначено інше, незалежність отримана від Великої Британії в день (зазначений у графі 2) вступу до Співдружності.
  •  б. Не член Фонду Співдружності.
  •  в. Хоча Пакистан святкує день незалежності 14 серпня 1947 року, офіційно незалежність надана опівночі, 15 серпня 1947 року. Отже, дата вступу до Співдружності 15 серпня 1947 року.
  •  г. Геополітично частина Європи, географічно частина Азії.

Колишні члени

КраїнаДата вступуКонтинентДата виходуПримітки
 Зімбабве1980-10-011 жовтня 1980Африка2003-12-077 грудня 2003Членство призупинено 19 березня 2002 року[46]. Вийшла добровільно 7 грудня 2003 року[49].

15 травня 2018 року президент Еммерсон Мнангагва подав заяву про приєднання до Співдружності.

 Ірландія1931-12-1119 листопада 1926Європа1949-04-1818 квітня 1949Один із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року[21]. Вийшла зі Співдружності після прийняття закону про Ірландську Республіку 1948 року, затвердженого Великою Британією законом від 1949 року[13].

Увійшли до складу інших держав

Колишня країнаДата вступуКонтинентПрипинила існуванняУ складі як частинаПримітки
Малайська Федерація1957-08-3131 серпня 1957Азія/Океанія1963-07-3131 липня 1963[50]  МалайзіяРеформована як федерація Малайзія з Сінгапуром (який став окремою державою 9 серпня 1965 року), Північним Борнео[en] та Сараваком.
Ньюфаундленд1931-12-1119 листопада 1926Північна Америка1934-02-1631 березня 1949 КанадаОдин із домініонів під час прийняття Декларації Бальфура 1926 року та Вестмінстерського статуту 1931 року. Місцеве самоврядування скасовано 16 лютого 1934 року, об'єднаний з Канадою 31 березня 1949 року[21].
 Танганьїка1961-12-099 грудня 1961Африка1964-04-2626 квітня 1964  ТанзаніяДві країни об'єднано у сучасну Танзанію 26 квітня 1964[43].
 Занзібар1963-12-1010 грудня 1963

Потенційні члени

КраїнаПодання заявкиКонтинентНаселенняПримітки
Сомаліленд2009 (як спостерігач)[51]Африка~3 500 000[52]Сомаліленд — невизнана самопроголошена держава, міжнародно визнана частиною Сомалі. Вона подала заявку на вступ до Співдружності в статусі спостерігача[51]. Межі країни приблизно відповідають межам Британського Сомаліленду, британського протекторату з 1884 по 1960 рік.
 Південний Судан2011[53]Африка13 670 642Здобув незалежність від Великої Британії як частина Судану у 1956 році. Отримав незалежність від Судану у 2011 році[54].
 Суринам[55]2012Південна Америка555 934Англійська колонія Віллоубіленд з 1650 по 1667 рік і контрольована британцями з 1799 по 1816 рік. Згодом голландська колонія. У 2012 році Суринам оголосив про плани приєднатися до Співдружності[56], і британський уряд визначив пріоритетом надання вказівок при поданні заявки Суринамом щодо членства у Співдружності[57].
 Бурунді[58]2013Африка10 524 117
 Зімбабве2018[59]Африка16 150 362В останні роки президенства Роберта Мугабе, Зімбабве домінував у справах Співдружності, створюючи різкі розколи в організації. Членство Зімбабве було призупинено у 2002 році через порушення Харарської Декларації. У 2003 році, коли Співдружність відмовилася скасувати призупинення членства, Зімбабве вийшов зі складу Співдружності. 15 травня 2018 року президент Мнангагва подав заявку на вступ до Співдружності[60].

Інші кандидати

Інші держави, які висловлювали зацікавленість у приєднанні до Співдружності протягом багатьох років, або держави, які можуть мати право приєднатися до Співдружності: Бахрейн[61], Камбоджа[61], Єгипет[61], Ізраїль[62], Лівія[61], Непал[63][64], Палестина[61], США[61] та Ємен[65][66].

Деякі країни та регіони також можуть приєднатися до Співдружності на підставі того, що були частиною Британської імперії, а саме: Ірак, Йорданія, Кувейт, М'янма, Оман, Катар, Об'єднані Арабські Емірати та Гонконг[67].

Див. також

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв