Деже Тандорі
Тандорі Деже (Дежьо) (угор. Dezső Tandori; 8 грудня 1938, Будапешт — 13 лютого 2019) — угорський письменник, поет, перекладач, художник-графік.
| Деже Тандорі | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 8 грудня 1938[1] Будапешт, Угорське королівство[2] | |||
| Помер | 13 лютого 2019[1] (80 років) Будапешт, Угорщина | |||
| Поховання | Керепеші | |||
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина[3] | |||
| Діяльність | перекладач художніх творів, поет, письменник | |||
| Членство | Digital Literary Academyd і Széchenyi Academy of Literature and Artsd | |||
| У шлюбі з | Ágnes Tandorid | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: pim.hu/hu/dia/dia-tagjai/tandori-dezso | ||||
 Деже Тандорі у Вікісховищі | ||||
Життя і творчість
Виріс у багатомовній родині. У віці шести років вже ходив на уроки німецької мови. Крім рідної мови знав також російську. Вивчав угорську та німецьку мови в університеті імені Лорана Етвеша в Будапешті.
Розпочав свою кар'єру як перекладач німецької літератури (Брігітта фон Штіфтер, Рільке та Кафка) та філософії (естетика Гегеля) на угорську мову. Мав замовлення на епічні твори, драми, новели, а також вірші та теоретичні твори. Перекладав «Едди» та «Парцифаля».
З 1964 викладав мови у вишах Будапешта. З 1971 — на творчій роботі.
Перекладав літературні твори Томаса Бернгарда, Франца Верфеля, Ернста Толлера, Петера Гакса та Ганса Еріха Носсака, повісті «Лола», «Blutrot passepartiert» та «Розвідник» Франсуа Маєра Преслі, а також твори Іммануїла Канта, Теодора В. Адорно та теоретика мистецтва Вернера Гофмана «Основи сучасного мистецтва. Вступ у його символічні форми».
У 1968 р. опублікував свою першу роботу, том поезії «Töredék Hamletnek» («Фрагмент для Гамлета»). Він також писав оповідання, романи, дитячі книги та есе.
Примітки
Джерела
- Тандорі Дежьо // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 23.
Посилання
- Dezső TANDORI[недоступне посилання] (нім.)