Дансько-іранські відносини

У 1691 перший іранський посланець прибув до Данії, щоб домовитися про звільнення вантажу бенгальського корабля, захопленого данським флотом, що належить Ірану. Іранський дипломат отримав дипломатичні повноваження від шахіншаха Солеймана Сефі і розпочав переговори з королем Данії Крістіаном V.

У 1933 в Тегерані відкрито данське консульство, яке пізніше перетворили на посольство^[1].

У тому ж 1933 почалося технічне співробітництво після прибуття в Іран данських інженерів. У тому ж році підписано контракт із данською інженерною фірмою Kampsax на будівництво трансіранської залізничної лінії. Через п'ять років, 25 серпня 1938, відбулося відкриття залізничної лінії Північ-Південь^[2].

У 1958 Іран відкрив посольство в Копенгагені^[3][4]. Зокрема, дипломатична місія в Копенгагені відкрита 19 лютого 1959, а Алі Асгар Насе був призначений послом Ірану^[5].

У 2006 внаслідок полеміки навколо карикатур на пророка Мухаммеда посольство Данії в Ірані зазнало нападу з боку протестувальників, таким чином погіршилася політична та економічна взаємодія між двома країнами^[6][7].

30 жовтня 2018 Данська служба безпеки і розвідки оголосила про підозри, що іранські спецслужби діють у Данії і що вони планують убити лідера Руху арабської боротьби за звільнення Ахваза, що живе там^[8]. У відповідь Данія відкликала свого посла в Тегерані^[9][10].