Дановський Борис Іванович

Борис Дановський
Особисті дані
Повне ім'я	Борис Іванович Дановський
Народження	12 березня 1936(1936-03-12)
	Запоріжжя, УРСР
Смерть	6 серпня 2006(2006-08-06) (70 років)
	Дніпропетровськ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1959—1960 «Хімік» (Дніпродз.) 24 (0) 1961—1969 «Дніпро» (Дніпроп.) 325 (22)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Борис Іванович Дановський (нар. 12 березня 1936, Запоріжжя, УРСР — пом. 6 серпня 2006, Дніпропетровськ, Україна) — радянський футболіст, захисник. Пізніше — тренер. Майстер спорту СРСР.

Виступав за запорізьке «Торпедо». У 1955 році був призваний в армію. Проходив службу в місті Чугуїв Харківської області, там він грав в за місцевий клуб у чемпіонаті області^[1]. У 1959 році був запрошений в днепроздержинський «Хімік», який виступав у Першій лізі СРСР. За «Хімік» він грав протягом двох років.

У 1961 році Борис перейшов до дніпропетровського «Металурга», на запрошення тренера Михайла Дідевича, з яким він разом працював у «Хіміку»^[1]. Команда також виступала в Першій лізі СРСР. У 1962 році «Металург» став називатися «Дніпро». У команді він став гравцем основного складу, виступав як капітан. Протягом декількох сезонів не пропустив жодної гри за «Дніпро». Йому належить рекорд клубу за кількістю проведених матчів без замін — 232 гри поспіль (5 сезонів)^[2].

У 1967 році йому було присвоєно звання — «Майстер спорту СРСР»^[1]. Сезон 1968 року команда завершила на третьому місці, а в 1969 році зайняла перше місце в своїй підгрупі. У фінальному турнірі «Дніпро» посів друге місце і не вийшов до вищої ліги. У 1969 році Борис завершив кар'єру гравця.

Дановський є одним з найкращих гвардійців «Дніпра», входячи до першої п'ятірки гравців за всю історію^[3]. Увійшов до символічної футбольної збірної Дніпропетровського періоду 1917—1977 років, за опитуванням газети «Днепр вечерний» в 1977 році^[1]. У 2010 році сайт Football.ua включив його в список 50 найкращих гравців «Дніпра», де він зайняв 42-ге місце^[2].

Після завершення кар'єри гравця став працювати дитячим тренером у школі «Дніпра». У 1975 році була створена СДЮШОР-75, а Дановский став її першим директором^[1]. Потім він працював там тренером. Серед його вихованців — Олег Протасов і Володимир Лютий^[2]. У сезоні 2001/02 років був начальником команди «Дніпро-3», яка виступала у другій лізі чемпіонату України.

Похований в селі Олександрівка Дніпропетровської області. На згадку про Дановського проводиться дитячий турнір в Олександрівці, там же в честь нього названа вулиця^[4][5].

• Перша ліга СРСР
  • Чемпіон (1): 1969
  • Бронзовий призер (1): 1968

• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
• Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»