Далмація (римська провінція)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
Далмація (лат. Dalmatia) — провінція Римської імперії. Її назва, ймовірно, походить від назви іллірійського племені — далматів, які жили в районі східної частини Адріатичного узбережжя в 1 тисячолітті до н. е.
Історія
Регіон був північною частиною[1] Іллірійського царства від IV ст. до н. е. до початку Іллірійських війн (229 до н. е., 220 до н. е. і 168 до н. е.), після яких Римська республіка створила свій протекторат на південь від річки Неретви. Область на північ від Неретви повільно була включена до складу протекторату, до офіційного заснування римської провінції Іллірик у 32—27 до н. е.
Далмація згодом стає частиною Римської провінції Іллірик. У період з 6 по 9 роки н. е. далмати разом із паннонійцями роблять серію заколотів, але вони були придушені і нарешті в 10 році н. е. Іллірик був поділений на дві провінції, Паннонію і Далмацію.
Провінція Далмація займала площу всіх Динарських Альп і велику частину східного узбережжя Адріатики. Далмація була батьківщиною римського імператора Діоклетіана, який побудував палац Діоклетіана в Соліні[2].
Історик Теодор Моммзен писав (у його Провінції Римської імперії), що станом на IV ст. вся Далмація була повністю латинізованою. Після руйнації Західної Римської імперії в 476 році, до 535-го, регіоном правили готи. З 535 року Юстиніан I приєднав Далмацію до Візантійської імперії.
Керівництво
- Квінт Помпоній Руф (92—95)
- Гай Мінуцій Фундан (108—109 — 111—112)
- Маркус Емілій Пап (147—150)
- Тит Пріферній Пает Розіан Гемін (153—156)
- Марк Стацій Пріск Ліциній Італік (156—158)
- Полленій Ауспекс (173—174)
- Дідій Юліан (175—177)
- Гай Аррій Антонін (178—179)
- Марк Нуммій Умбрій Прім Сенеціон Альбін (212 — 214—217)
- Діон Кассій (223—225)
- Луцій Доміцій Галлікан Папініан (238)
Посилання
Джерела
- Map [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Map [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Стародавній Рим. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |