Давид Ігорович
Дави́д Íгорович (1055 — 25 травня 1112) — князь тмутороканський (1081–1082), волинський, дорогобузький, бужський, син володимирського князя Ігоря Ярославича (пом. 1060), онук Ярослава I Мудрого. Один із найвідоміших учасників князівських усобиць.
| Давид Ігорович | |||
 | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1087 — 1099 | |||
| Попередник: | Ярополк Ізяславич | ||
| Наступник: | Мстислав Святополкович | ||
| |||
| 1099 — 1100 | |||
| Попередник: | Микола Святоша | ||
| Наступник: | Мстислав Ізяславич | ||
| |||
| 1100 — 1112 | |||
| Наступник: | Мечислав Давидович | ||
| Народження: | бл.1055 | ||
| Смерть: | 25 травня 1112 Дорогобуж | ||
| Рід: | Рюриковичі | ||
| Батько: | Ігор Ярославич | ||
| Мати: | NN[d][1] | ||
| Діти: | Всеволодко, Ігор, Мечислав | ||
Життєпис
В 1084 році одержав від Великого князя Київського Всеволода I в уділ місто Дорогобуж на Волині.
Після смерті Ярополка Ізяславича (†1087) отримав Волинське князівство.
У порозумінні з Святополком II Ізяславичем намагався відняти Галицьке князівство від Володаря й Василька Ростиславичів.
Переслідуваний князями за осліплення 1097 року теребовлянського князя Василька Ростиславича, втік до Польщі. Незабаром повернувся до Володимира, але, коли військо великого князя київського Святополка II обложило місто, Давид Ігорович змушений був віддати його.
Продовжував вести боротьбу за волинський престол. 1099 року Давид Ігорович закликав собі на допомогу половецького хана Боняка і при його підтримці здобув Володимир і Луцьк. На Витечівському з'їзді 1100 року за осліплення Василька був позбавлений цього володіння.
Замість Володимира одержав волинські міста Бузьк, яке зробив стольним градом, Острог, Дубен і Чорторийськ, а незабаром Дорогобуж, де й помер.
За одними літописними даними, був похований 29 травня 1112 року в церкві св. Богородиці «Влахѣрнѣ» на Клові[2]. За іншими, рештки князівського поховання, знайдені у 1937—1938 роках при розкопках заснованого ним Давид-Городка, імовірно могли належати Давидові Ігоровичу.
Сини
- Всеволодко († 1141) — князь городенський (бл. 1113—1141). У 1116 році одружився з Агатою, дочкою Володимира II Мономаха. Походження князя невідоме, за найпопулярнішою версією він був сином Давида Ігоровича.
- Ігор Давидович († після 1150).
Вшанування пам'яті
У 1997 році у місті Любеч був відкритий Пам'ятник Любецькому з'їзду князів. Серед осіб на пам'ятнику зокрема зображений Давид Ігорович.
Примітки
Джерела та література
- Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Котляр М. Ф. Давид Ігорович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 272. — ISBN 966-00-0405-2.
- Довідник з історії України [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.] / За ред. І. Підкови та Р. Шуста.— К. : Генеза, 1993.
| Попередник Ярополк Ізяславич |  | Князь володимирський 1087-1099 | | Наступник Мстислав Святополкович |
| Попередник Микола Святоша |  | Князь луцький 1099-1100 | | Наступник Мстислав Ізяславич |
| Попередник Не було |  | Князь буський 1100-1112 | | Наступник Мечислав Давидович |