Гіперфорин
 | |
 | |
| Систематична назва (IUPAC) | |
| (1R,5S,6R,7S)-4-Hydroxy-6-methyl-1,3,7-tris(3-methylbut-2-en-1-yl)-6-(4-methylpent-3-en-1-yl)-5-(2-methylpropanoyl)bicyclo[3.3.1]non-3-ene-2,9-dion | |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | |
| Код ATC | |
| PubChem | |
| DrugBank | |
| Хімічні дані | |
| Формула | C35H52O4 |
| Мол. маса | ? |
| SMILES | & |
| Фізичні дані | |
| Т плавлення | 79-80 °C (-33 °F) |
| Розчинність у воді | 0.66 мг/мл (20 °C) |
| Фармакокінетичні дані | |
| Біодоступність | ? |
| Метаболізм | Печінка та CYP3A & CYP2B |
| Період напіврозпаду | ? |
| Виділення | ? |
| Терапевтичні застереження | |
| Кат. вагітності | ? |
| Лег. статус | OTC (US) unscheduled in most countries, with the notable exception of Ireland (Rx-only)[1] |
| Залежність | Nil |
| Шляхи введення | Oral |
Гіперфорин — речовина рослинного походження, що синтезується низкою представників роду Hypericum, зокрема Hypericum perforatum (звіробій).[2] Гіперфорин може бути причетний до деяких фармакологічних ефектів звіробою зокрема, до його антидепресантних ефектів.[3][4][5]
Поширення
ред. кодГіперфорин в значних кількостях наразі виявлений лише у звіробої продірявленому Hypericum perforatum та деяких інших споріднених видах, зокрема Hypericum calycinum.[2] Він накопичується в олійних залозах, маточках і плодах, ймовірно, виконуючи в рослині захисну функцію .[6] Перші екстракції сполуки з природного матеріалу проводили етанолом. Вихід речовини в стосунку до маси сирого екстракту становив 1:7, проте це була суміш гіперфорину та адгіперфорину.[3][7][8] В подальшому метод екстракції було модернізовано з використанням ліпофільної рідинної екстракції вуглекислим газом СО2, при цьому вихід гіперфорину у відношенні до сирого екстракту становив 1:3.
Інші види Hypericum містять низьку кількість гіперфорину.[9]
Хімічні властивості
ред. кодГіперфорин є пренільованим похідним флороглюцину.[3][4] Структуру гіперфорину було з’ясовано дослідницькою групою Інституту біоорганічної хімії ім. Шемякіна ( Академія наук СРСР ) та опубліковано у 1975 р.[10][11] У 2010 році повідомлялося про повний синтез неприродного енантіомеру гіперфорину, який вимагав приблизно 50 синтетичних перетворень.[12] Також у 2010 році було здійснено тотальний енантіоселективний синтез правильного енантіомеру. Ретросинтетичний аналіз спирався на структурну симетрію гіперфорину та його біосинтетичний шлях.[13]
Гіперфорин нестійкий в присутності світла та кисню.[14] Часті окислені форми містять гемікеталь / гетероциклічний міст C3-C9 або утворюють похідні фурану / пірану.[7][8]
Фармакокінетика
ред. кодДеякі фармакокінетичні дані щодо гіперфорину доступні для екстракту, що містить 5% гіперфорину. Максимальні рівні в плазмі ( C <sub id="mwWg">max</sub> ) у добровольців були досягнуті через 3,5 години після введення екстракту, що містить 14,8 мг гіперфорину. Біологічний період напіввиведення (t 1/2 ) і середній час перебування склали відповідно 9 годин і 12 годин, за розрахунковою концентрацією в плазмі стаціонарного стану 100 нг / мл (близько 180 нМ) по 3 дози на добу. В межах нормально застосовуваних доз в плазмі крові спостерігалися лінійні концентрації речовини, накопичення не відбувалось.[15]
Фармакодинаміка
ред. кодГіперфорин може бути складовою, відповідальною за антидепресантні та анксіолітичні властивості екстрактів звіробою.[2][16] In vitro він діяв як інгібітор зворотного захоплення моноамінів (МРТ), включаючи серотонін, норадреналін, дофамін, а також GABA та глутамату, зі значеннями IC 50 0,05-0,10 мкг / мл для всіх сполук, за винятком глутамату, який знаходиться в межах 0,5 мкг / мл [17].
| Природні та напівсинтетичні аналоги Гіперфорину | |||||
 |  |  |  | |  |
| Адгіперфорин | Аристофорін | Гіперфориновий триметоксибензоат | Тетрагідрогіперфорин | Октагідрогіперфорин | Гіперфориновий нікотинат |