Ouviram do Ipiranga as margens plácidas De um povo heróico o brado retumbante, E o sol da Liberdade, em raios fúlgidos, Brilhou no céu da Pátria nesse instante.
Se o penhor dessa igualdade Conseguimos conquistar com braço forte, Em teu seio, ó Liberdade, Desafia o nosso peito a própria morte!
Ó Pátria amada, Idolatrada, Salve! Salve!
Brasil, um sonho intenso, um raio vívido, De amor e de esperança à terra desce, Se em teu formoso céu, risonho e límpido, A imagem do Cruzeiro resplandece.
Gigante pela própria natureza, És belo, és forte, impávido colosso, E o teu futuro espelha essa grandeza.
Terra adorada Entre outras mil És tu, Brasil, Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo És mãe gentil, Pátria amada, Brasil!
| Тихі береги річки Іпіранґа почули Гучний голос героїчного народу Та діамантні промені сонця волі Осяяли небо батьківщини в ту саму мить.
Ми виконали нашу обіцянку Рівності нашою могутньою зброєю, В твоїй душі, о воля, Наші хоробрі груди переборють саму смерть!
О люба, Батьківщино, перед якою ми схиляємось, Слава, слава!
Бразиліє, яскравий сон, живий промінь Любові та надії спускається на землю На твоїх прекрасних і чистих небесах, що посміхаються Зображення Південного хреста сяє сліпуче.
Величезна своєю власною природою, Ти прекрасний, сильний і хоробрий колос, А твоє майбутнє відображає твою величність.
Люба земля Серед тисяч інших Це ти, Бразиліє, О люба Батьківщино!
Для синів цієї землі Ти любляча матір, Люба Батьківщина, Бразилія!
|
Deitado eternamente em berço esplêndido, Ao som do mar e à luz do céu profundo, Fulguras, ó Brasil, florão da América, Iluminado ao sol do Novo Mundo!
Do que a terra mais garrida Teus risonhos, lindos campos têm mais flores, «Nossos bosques têm mais vida», «Nossa vida» no teu seio «mais amores».
Ó Pátria amada, Idolatrada, Salve! Salve!
Brasil, de amor eterno seja símbolo O lábaro que ostentas estrelado, E diga o verde-louro dessa flâmula — Paz no futuro e glória no passado.
Mas se ergues da justiça a clava forte, Verás que um filho teu não foge à luta, Nem teme, quem te adora, a própria morte.
Terra adorada Entre outras mil És tu, Brasil, Ó Pátria amada!
Dos filhos deste solo És mãe gentil, Pátria amada, Brasil!
| Вічно лежачи в розкішній колисці, Під звуки моря осяяна глибоким небом, Ти сяєш, о, Бразилія, квітка Америки, Що освітлюється сонцем Нового Світу!
Найпрекрасніша країна, Твої посміхаючіся, красиві поля мають найбільше квітів, В нашіх гаях є більше життя, В нашому житті — більше твоєї любові.
О, люба батьківщина, Перед якою ми склоняємося, Слава, Слава!
Бразилія, дозволь твоєму прикрашеному зірками прапору Стати символом вічної любові, І дозволь зеленому лаврові твого герба проголосити Славу в минулому та мир у майбутності.
Але якщо ти піднимешь тяжкий молоток справедливості, Ти побачиш, твої сини не тікають з поля битви, Та навіть не бояться самої смерті.
Люба земля Серед тисяч інших Ти, Бразилія! О, люба батьківщина!
Синам цієї землі Ти любляча матер, Люба батьківщина, Бразилія!
|