Грудки

Історичні назви села «Ільблє», «Ольблє», «Ольблє Руське». З 1946 року село називається «Грудки».

Перша згадка про село відноситься до 1523 року. Документ повідомляє, що князь Андрій Михайлович Сангушко-Коширський, маршалок королівський, в обмін на кілька своїх поселень придбав у Андрія Олександровича Сангушка, старости Володимирського, маршалка землі Волинської, маєток  Ільблє з людьми, угіддями, ставом, млином, пів-озером Лебським, з працями людськими і платами грошовими.

Документи свідчать, що сплату податку від Ольбля в 1583 році за 12 димів, а в 1629 — за 58 димів.

Село було власністю династії Сангушків-Коширських до 1629 року, коли Адам-Олександр Григорович Сангушко свою маєтність подарував синам сестри Ганни Григорівни, яка була в шлюбі з польським шляхтичем Єжи Красицьким. У XVIII ст. поселення належало певний час католицькому Домініканському монастиреві, пізніше казні Російської імперії.

Церковний літописець повідомляє, що в 1896 році село налічує 112 ¼ дворів, 892 душі обох статей прихожан, 27 євреїв. А видання Волинського губернського комітету 1906 р. вказує, що в селі Ольблє Руське К-Коширської волості налічувалось 194 двори і 1037 жителів.

До «Книги пам'яті України» занесені імена 63 жителів населених пунктів сільської ради Ольблє Руське, Ольблє Ляхське, Ольшани, Залазько), які  загинули або пропали безвісти на фронтах Другої світової війни.

В 1948 році в селі був створений колгосп імені Старченка (пізніша назва — імені Радянської Конституції). Господарство припинило своє існування в роки незалежності України.

В Грудках є храм Святого Архістратига Михаїла. Дерев'яна церква з двома банями на західному фасаді побудована в 1771 (1775) році. За радянської влади в 1961 році богослужіння були заборонені, приміщення перетворене на склад. Храм поступово руйнувався, а дзвіниця була зруйнована повністю. Лише в 1989 році зусиллями громади церква була реставрована і в ній знову зазвучало Боже Слово.

З 1886 року в селі діяла церковно-парафіяльна школа. Навчалось до 20 дітей.

За радянської влади під приміщення школи використовували будівлі репресованих односельчан. Молодь отримувала семирічну, а пізніше восьмирічну освіту.

В 1984—1985 роках побудовано соціально-культурний центр села. Постали нове приміщення школи, де учні почали здобувати середню освіту, дитячий садок «Сонечко», будинок культури, адміністративне приміщення, заасфальтовані центральні вулиці.

У 2004 році село газифіковане.

У Грудках працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, ДНЗ «Сонечко», фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури з бібліотекою, поштове відділення, магазини.

На території села знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Озеро Лука».

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1735 осіб, з яких 873 чоловіки та 862 жінки.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1816 осіб.^[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

• Гончарук Іван Савич «Лісовий» (1925—1989) — борець за волю України, вояк УПА.
• Сотник Іван Андрійович (1987—2015) — молодший сержант, командир 3 відділення 2 роти батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України, загинув обороняючи Широкине.

1. Н. Ив. Теодоровичъ. Волынь въ описаніи городовъ, местечекъ и селъ въ церковно-историческомъ, географическомъ, этнографическомъ, археологическомъ и друг. отношеніяхъ. Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Томъ V. Ковельскій уездъ. — Почаевъ. Типографія Почаево-Успенскія Лавры. 1903.
2. Список населенныхъ местъ Волынской губерніи. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. — Житоміръ. Волынская губернская типографія. 1906.
3. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том другий. Накладом товариства «Волинь». Вінніпег, 1986 –  Канада.
4. Грудки́ // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.267
5. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. В 4-х т — К.: «Будівельник», 1983 — Т. 2. Винницкая область. Волынская область. Ворошиловградская область. Днепропетровская область. Донецкая область. Житомирская область. Закарпатская область. Запорожская область. Ивано-Франковская область. Кировоградская область. Крымская область. 1985. 336 с., ил.
6. Книга пам'яті України. Волинська область. В 3 томах. Вид-во «Каменяр», Львів.
7. В. Т. Денисюк. ЛІТОПИС КАМІНЬ-КАШИРЩИНИ: Історико-краєзнавчий нарис. –  Луцьк: Надстир'я, 2001. — 524 с.
8. Камінь-Каширське Полісся. З історії краю. Історико-краєзнавче видання. — Луцьк: Медіа, 2012.

• Сайт села Грудки
• Погода в селі Грудки [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• група села Грудки в соціальній мережі «Вконтакті»
• сайт загальноосвітньої школи І-ІІІ степеня с. Грудки [Архівовано 12 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• супутникова карта села Грудки
• Інформаційна система управління освітою у Волинській області. ІСУО — № у системі: 46763

Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.