Горенка (Україна)
Го́ренка — село в Україні, у Бучанському районі Київської області. Населення становить 5358 осіб. Входить до складу Гостомельської селищної громади.
| село Горенка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Київська область |
| Район | Бучанський |
| Громада | Гостомельська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA32080110020078708 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1552 |
| Перша згадка | 1552 (472 роки)[1] |
| Населення | 5358 |
| Площа | 29,1 км² |
| Густота населення | 184,12 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 08105 |
| Телефонний код | +380 4598 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°33′25″ пн. ш. 30°19′03″ сх. д. / 50.55694° пн. ш. 30.31750° сх. д. 30°19′03″ сх. д. / 50.55694° пн. ш. 30.31750° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 116 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 08105, Київська обл., Бучанський р-н, с. Горенка, вул. Івана Франка, 125а |
| Карта | |
  Горенка | |
 Горенка | |
| Мапа | |
 | |
Село починалося з декількох хат в долині однойменної річки. На півдні межує з Києвом (селищем Пуща-Водиця). На півночі межує з селищем Гостомель.
Історія
З твердженням Історика Л. Похилевича поселення з часів Київської Русі мало назву Предка. Потім назва була змінена на Папірня від сільської паперової фабрики, що належала Братському монастирюю. Донедавна село називали Горянка від пагорбів із яких двома рукавами брала початок річка Котурка. Після вилучення земель із власності монастиря імператриця Катерина подарувала Папірню князю Кочубею, а він у 1800 році продав Київському Війту Михайлу Григоренку, а його нащадки продали землі купцю Петру Астахову. Тут Астахов побудував великий цегельний завод, для постачання цегли на забудову Києва[джерело?].
В 2008 році в цьому селі знімався дуже відомий серіал в країнах СНД Шаблон:Свати
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Києво-Святошинського району, село увійшло до складу Бучанського району[2].
Російсько-українська війна (2022)
Населений пункт був під обстрілами з першого дня повномасштабної війни. Російські окупанти значно зруйновували село. Мешканці Горенки, які не встигли виїхати у безпечніші місця, ховалися від обстрілів у підвалах. Населення виживало без електрики, газу та централізованого водопостачання.
Евакуацію з села організовували місцеві волонтери. Вісьмома машинами за день вивозили до 50 осіб. Вдалося врятувати від 600 до 1 тис. осіб. Точна кількість невідома, оскільки ніякої реєстрації не було.
Станом на 27 березня 2022 року у Горенці, внаслідок атак рашистів, 123 будинки згоріли дотла. Повністю знищена інфраструктура населеного пункту. Внаслідок обстрілів рашистських військ у Горенці гинуло цивільне населення. Точна кількість загиблих не встановлена.
Місцеві волонтери організували доставку медикаментів, продуктів, палива та засобів гігієни[3].
Географія
Клімат
| Клімат Горенки | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,7 | −1,2 | 4,0 | 13,5 | 20,6 | 23,6 | 24,6 | 24,0 | 19,1 | 12,2 | 4,7 | 0,1 | 11 |
| Середня температура, °C | −5,5 | −4,3 | 0,5 | 8,7 | 15,3 | 18,4 | 19,5 | 18,7 | 14,1 | 8,2 | 2,1 | −2,3 | 7 |
| Середній мінімум, °C | −8,3 | −7,4 | −3 | 4,0 | 10,0 | 13,2 | 14,4 | 13,5 | 9,2 | 4,2 | −0,4 | −4,6 | 3 |
| Норма опадів, мм | 44 | 39 | 35 | 48 | 53 | 76 | 86 | 66 | 51 | 37 | 48 | 48 | 631 |
| Джерело: climate-data.org | |||||||||||||
Декомунізація топонімів
Відповідно до закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» № 317-УIII, який був прийнятий Верховною Радою України 9 квітня 2015 року[4], зміні назв підлягають топоніми (географічні назви та назви вулиць і підприємств населених пунктів України), що мають комуністичне походження. Рішенням 6 семії 7 скликання Горенської сільської ради від 03 березня 2015 року перейменовано вулиці Леніна, Кірова та Радгоспна відповідно на Івана Франка, Миру та Приозерну.[5]
Пам'ятки
- ДОТ № 481 (добре збережений)
- ДОТ № 483 (добре збережений)
- ДОТ № 484 (напівзруйнований)
- ДОТ № 502 (добре збережений)
- ДОТ № 503 (добре збережений)
- ДОТ № 504 (пошкождений)
- ДОТ № 505 (напівзруйнований)[6]
2018 року в селі було знищено ДОТ № 485.
Видатні особи
- Вишневська Надія Олександрівна — лауреат Шевченківської премії.
- Кузнець Михайло Мефодійович — доктор медичних наук, професор, завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб Башкирського медичного інституту, завідувач кафедрою шкірних та венеричних хвороб Київського медичного інституту.
- Кузнець Яків Мефодійович — державний і громадський діяч радянської України, Заслужений меліоратор Української РСР, активний учасник партизанського руху в Україні під час радянсько-німецької війни. Член ЦК КПУ.
- Сігал Євген Якович — депутат ВРУ 3, 5, 6 і 7 скликань, член Партії Регіонів.
- Шевченко Олександра Федорівна — Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР 6-9-го скликання.
- Яценко Тамара Олександрівна — відома українська актриса театру та кіно. Народна артистка України.
- Гурневич Микола Васильович — тренер з легкої атлетики, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.
- Симоненко Петро Миколайович — лідер КПУ. Живе в селі Горенка.
- Охендовський Михайло Володимирович — Голова Центральної виборчої комісії України (2013-2018).
- Харчишин Валерій Володимирович — український рок-музикант. Лідер рок-гурту «Друга Ріка».
Галерея
Де ля Фліз. Горенка (1854)
Горенка
Братська могила воїнів Радянської Армії, вул. Київська
Братська могила воїнів Радянської Армії, на околиці, біля лісу
Напис на пам'ятнику
Найнижчий за течією став на річці Горенка. Риболовля платна
Філія бібліотеки, Горенка
.JPG)
Примітки
Джерела
Домінік П'єр Де ля Фліз. Горенка // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 794—796.
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |