Горан Вучевич

Горан Вучевич (хорв. Goran Vučević, нар. 18 травня 1971, Спліт) — югославський та хорватський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. У 1992 році був визнаний кращим футболістом Хорватії.

Ф
Горан Вучевич
Особисті дані
Народження18 травня 1971(1971-05-18) (53 роки)
 Спліт, СФРЮ
Громадянство Хорватія
Позиціяпівзахисник
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1988–1992 Югославія Хорватія «Хайдук» (Спліт) 68 (16)
1992–1997 Іспанія «Барселона» 2 (0)
1994–1995   Хорватія «Хайдук» (Спліт) 16 (3)
1995–1996   Іспанія «Мерида» 11 (0)
1997–1999 Німеччина «Кельн» 16 (1)
1999–2001 Хорватія «Хайдук» (Спліт) 12 (0)
Національна збірна
РокиЗбірнаІ (г)
1992 Хорватія Хорватія 3 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
2005–2008 Хорватія «Хайдук» (Спліт)(помічник)
2008 Хорватія «Хайдук» (Спліт)
2010–2011 Хорватія «Хайдук» (Спліт)
2015 Хорватія «Хайдук» (Спліт)(в. о.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Хайдук» (Спліт), «Барселона» та «Кельн», а також національну збірну Хорватії.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1988 року виступами за команду клубу «Хайдук» (Спліт), в якій провів чотири сезони, взявши участь у 68 матчах чемпіонату. У 1992 році Вучевич допоміг команді здобути перемогу в першому розіграші чемпіонату Хорватії і 19-річний Горан був обраний кращим гравцем в лізі (виграв «Жовту майку» в опитуванні журналу «Sportske Novosti»).

Молодий талант зацікавив європейські клуби і 1992 року перейшов до іспанської «Барселони». Гравцем цього клубу він залишався протягом п'яти років, однак будучи іноземним гравцем так і не зміг пробитися в основний склад, де в той час виступали такі зірки міжнародного футболу, як Рональд Куман, Мікаель Лаудруп, Христо Стоїчков, Ромаріо, Георге Хаджі і Луїш Фігу[1].

У грудні 1993 року він був вигнаний з команди голландським тренером Йоганом Кройфом після відмови приєднатись до дублюючої команди «Барселона Б»[2], а в сезоні 1994/95 був відданий в оренду назад в рідний «Хайдук» (Спліт), де разом із іншими досвідченими гравцями допоміг клубу виграти золотий дубль (перший для клубу з 1975 року) і дійшов з командою до чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА[3].

Наступний сезон хорват провів також на правах оренди у клубі «Мерида», поки, нарешті, в 1997 році він не був проданий в німецький «Кельн». У Німеччині він також не мав постійного місця в основі, навіть після того, як його клуб вилетів з Бундесліги.

Завершив професійну ігрову кар'єру у рідному «Хайдуку». Прийшов до команди 1999 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 2001 році. За цей час виграв з командою ще по одному чемпіонату і кубку Хорватії.

Виступи за збірну

Протягом одного тижня, починаючи з 5 липня 1992 року, Вучевич провів три матчі у складі національної збірної Хорватії. Усі ці ігри мали товариський статус і проводилися проти одного й того ж суперника, Австралії.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 2005 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Хайдук» (Спліт), а також паралельно очоливши молодіжну команду.

25 травня 2008 року став головним тренером першої команди сплітського клубу. У 12 турах сезону 2008/09 Вучевич, як тренер «Хайдука», здобув шість перемог, дві нічиї та чотири поразки. В єврокубках йому не вдалося пройти кваліфікаційний раунд Кубка УЄФА, програвши іспанському «Депорітіво». 26 жовтня того ж року після поразки від «Задара» Вучевич був звільнений[4], після чого він повернувся до молодіжної системи[5].

16 листопада 2010 року Вучевич повернувся на посаду головного тренера[6], проте у квітні 2011 року, після того як команда не змогла подолати груповий етап в Лізі Європи і не виграла національний чемпіонат до 100-річчя від заснування клубу, він був звільнений.

Вучевич повернувся в «Хайдук» у грудні 2013 року як спортивний директор[7] завдяки президенту Марину Брбичу. У квітні 2015 року він знову замінив Станко Покелеповича на посаді головного тренера клубу і втретє очолив клуб, але сам був звільнений від виконання тренерських обов'язків лише після двох проведених ігор, одна з яких призвела до вильоту з хорватського кубка від головного ворога клубу «Спліт». Він отримував погрози від вболівальників, але продовжував працювати спортивним директором. В березні 2016 року його піддали критиці за його методи і звинуватили у негативних результатах команди в чемпіонаті[8]. 1 квітня 2016 року Вучевич подав у відставку з посади спортивного директора «Хайдука» після того, як Брбич залишив посаду[9].

Титули та досягнення

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв