Гоніння на німців (1941–1950)
Гоніння на ні́мців — переслідування, вбивства і депортації німців із ряду європейських країн у 1941—1950 роках, у ході Другої світової війни та в післявоєнний період. Сталися внаслідок поразки Німеччини у війні як реакція на національну політику нацистського уряду щодо місцевого ненімецького населення. Мали характер відплатних етнічних чисток і геноциду проти етнічних німців (нім. Volksdeutsche) і німецьких громадян (нім. Reichsdeutsche). У ході гонінь були знищені історичні німецькі спільноти, які століттями існували в Центральній, Східній і Південній Європі — Богемії, Сілезії, Померанії, Східній Пруссії, Балтиці, Україні, Угорщині, Румунії, Югославії. Розпорядниками німецького майна став СРСР та його сателіти: соціалістичні уряди Чехословаччини, Польщі, Угорщини, Румунії тощо. Ідеї вигнання німців із чеських і польських земель висловлював ще у 1942 році Вінстон Черчіль[1], а також деякі представники урядів Польщі і Чехословаччини у вигнанні. Проте на практиці першу спробу знищення німецьких анклавів у Східній Європі здійснив радянський уряд Сталіна, який 1941 року депортував українських німців до Центральної Азії. Перші великі вбивства і гоніння відбулися наприкінці 1944 року зі вступом радянських сил до Східної Пруссії. Станом на 1950 рік близько 12 млн німців утекли або були вигнані на територію окупованих союзниками Німеччини і Австрії[2]. Згідно зі статистикою Західної Німеччини, це число було більшим — 14,6 млн осіб, до яких зараховувалися етнічні німці, переселені нацистами, а також діти переселенців і вигнанців[3]. Близько 7 млн осіб походили з теренів, що увійшли до складу Польщі й СРСР, а 3 млн — з території Чехословаччини. В ході гонінь загинули, за різними підрахунками, від 500 тисяч[4][5] до 2,5 млн німців[6][7]. Багато людей були інтерновані у концтаборах країн-переможців або використовувалися як рабська сила на будівництві.
| Гоніння на німців | |
 | |
| Місце розташування | Європа |
|---|---|
| Час/дата початку | 1944 |
| Час/дата закінчення | 1950 |
 | |
 Гоніння на німців у Вікісховищі | |
,_ermordete_Deutsche.jpg)
Історія
Примітки
Бібліографія
- Die deutschen Vertreibungsverluste. Bevölkerungsbilanzen für die deutschen Vertreibungsgebiete 1939/50. Herausgeber: Statistisches Bundesamt - Wiesbaden. Stuttgart: Kohlhammer Verlag, 1958, pp. 35-36.
- De Zayas, A. M. A terrible Revenge. Palgrave Macmillan, New York, 1994. ISBN 1-4039-7308-3.
- Douglas, R. M. Orderly and Humane. The Expulsion of the Germans after the Second World War. Yale University Press, 2012; ISBN 978-0300166606
- Haar, I. Herausforderung Bevölkerung: zu Entwicklungen des modernen Denkens über die Bevölkerung vor, im und nach dem Dritten Reic // «Bevölkerungsbilanzen» und «Vertreibungsverluste». Zur Wissenschaftsgeschichte der deutschen Opferangaben aus Flucht und Vertreibung, Verlag für Sozialwissenschaften 2007. ISBN 978-3-531-15556-2
- Jankowiak, S. Wysiedlenie i emigracja ludności niemieckiej w polityce władz polskich w latach 1945–1970. Warsaw: Instytut Pamięci Narodowej, 2005;
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гоніння на німців (1941–1950)