Гомонаціоналізм

Гомонаціоналізм — термін, що описує поєднання ідеології націоналізму з ЛГБТ-спільнотою або правами ЛГБТ^[1][2][3]. Термін запровадила гендерна дослідниця Джасбір Пуар в 2007 році. Для Пуар гомонаціоналізм — процес зближення позиції влади і вимог ЛГБТ з метою виправдання расизму і ксенофобії, і насамперед ісламофобії, яка базується на стереотипі про універсальну гомофобію мігрантів і абсолютному егалітаризмі західного суспільства.^{[1][2][4][5][6][7][8][9]} У такий спосіб права ЛГБТ використовуються з метою підтримки анти-імміграційної риторики, популярної серед ультраправих партій^[10][11][12].

Критика гомонаціоналізму підкреслює вибірковий характер використання ЛГБТ-руху з метою просування нетерпимості, ігнорування гомофобії і відсутність рівності в західному суспільстві^[13][14]. Ідея рівності як правило виражається в можливості реєстрації шлюбу між особами однієї статі, асимілюючої ЛГБТ-спільноти в рамках гетеронормативності суспільства, що підкреслює ідею переваги Заходу і підігріває підозрілість стосовно до людей з країн, в яких відсутнє юридичне визнання одностатевих союзів або криміналізована гомосексуальність, і зв'язує це з ісламом^{[2][15][16][17][18][19]}.

Професор Брюно Перро розкритикував позицію Пуар. Погоджуючись з її критикою націоналістичних заяв деяких ЛГБТ-груп, він показав, що Пуар ідеалізує «сексуально-ненормативні расові суб'єкти»^[1]. На думку Перро, «деконструкція норм не може бути відділена від їх відтворення»^[20].