Фріульське герцогство

Герцогство Фріульське (італ. Ducato del Friuli) — одне з найбільших територіальних лангобардських герцогств, яке існувало у 568—776 рр., і виконувало роль буфера між Італією і слов'янами. Разом із Сполетським, Беневентським та Трентським герцогствами, Фріулі часто намагалось здобути незалежність від короля лангобардів.

Фріульське герцогство
Під владою лангобардів (568-774) Під владою франків (774-828)
568 – 828
Герцогство Фріулі на північному сході в межах Ломбардської Італії
Столиця	Чивідале
Мови	Фріульська Лонгобардська Латина
Форма правління	Герцогство
Герцог фріульський
- 568-~584 or 568/c.584–590	Гразульф I або Гізульф I (first)
- 774—776	Гродгауд
- 819—828	Бальдеріх (last)
Історичний період	Раннє Середньовіччя
- Засновано	568
- Вторгнення аварів	610
- Захоплене лангобардами	773—774
- Розпалось на менші графства	828
- Відновлене як Фріульська марка|	846
Сьогодні є частиною	Фріулі-Венеція-Джулія

Провінція Фріулі (Венеція) була першою провінцією в Італії, яку завоювали лангобарди під керівництвом Албойна в 568. Албойн доручив правління регіоном своєму племінникові Гізульфові I, який вибрав сім'ї, що оселились на його володіннях. Початково герцогство було добре захищено Карнійськими Альпами та Юлійськими Альпами на півночі та сход. На півдні герцогство межувало з Равеннським екзархатом, та початково не мало виходу до моря. З цього боку можливі нападники, такі як хорвати, авари, та пізнаше угорці мали чудовий доступ до земель герцогства. Його західний кордон спочатку не був визначений, а пізніше на цих землях було утворено герцогство Ченедське. Головним містом провінції була Аквілея, проте лангобардською столицею Фріулі стало Forum Julii, сучасне Чівідале-дель-Фріулі.

Після осади Павії в 774 Карл Великий завоював герцогство, яке в 846 було перетворено в Фріульську марку.