Герман Граф

Герман Граф
Герман Граф
Hermann Graf
Народження	24 жовтня 1912; Енген, Німецька імперія
Смерть	4 листопада 1988 (76 років); Енген, ФРН; хвороба Паркінсона
Поховання	Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія; Веймарська республіка ; Третій Рейх; ФРН
Приналежність	Вермахт
Вид збройних сил	Люфтваффе
Рід військ	винищувальна авіація
Роки служби	1936–1945
Звання	оберст
Формування	JG 51 ; EJGr Merseburg; JG 52; JG 50; JG 11
Командування	JG 50; JG 11 ; JG 52
Війни / битви	Друга світова війна; Французька кампанія (1940); Операція «Меркурій»; Операція «Барбаросса»;
Нагороди
	Герман Граф у Вікісховищі

Герман Граф (нім. Hermann Graf; нар. 24 жовтня 1912, Енген — пом. 4 листопада 1988, Енген) — німецький військовий льотчик-ас за часів Третього Рейху, протягом Другої світової війни здійснив близько 830 бойових вильотів, здобувши 212 перемог у повітрі, зокрема 202 на Східному фронті, а також 6 над 4-х моторними бомбардувальниками. Став першим асом у світовій історії, хто збив 200 літаків противника в повітряних боях. Оберст (1943) Люфтваффе. Один з 27 кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎, мечами та діамантами (1942).

Біографія

Нагороди

Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами
Авіаційна планка винищувача
- в бронзі (15 травня 1941)
- в сріблі (25 серпня 1941)
- в золоті (10 листопада 1941)
- з підвіскою
Нагрудний знак пілота (Румунія)
Орден Корони Румунії, лицарський хрест (23 травня 1941)
Залізний хрест
- 2-го класу (9 серпня 1941)
- 1-го класу (31 серпня 1941)
Почесний Кубок Люфтваффе (15 грудня 1941)
Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
- лицарський хрест (24 січня 1942)
- дубове листя (№ 93; 17 травня 1942)
- мечі (№ 11; 19 травня 1942)
- діаманти (№ 5; 16 вересня 1942)
Німецький хрест в золоті (15 квітня 1942)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Кримський щит
5 разів відзначений у Вермахтберіхт

Див. також

Література

Bergström, Christer; Antipov, Vlad and Sundin, Claes (2003). Graf & Grislawski—A Pair of Aces. Hamilton MT: Eagle Editions Ltd. ISBN 0-9721060-4-9.
Jochim, Berthold K (1998). Oberst Hermann Graf 200 Luftsiege in 13 Monaten Ein Jagdfliegerleben. Rastatt, Germany: VPM Verlagsunion Pabel Moewig. ISBN 3-8118-1455-9.
Patzwall, Klaus D. and Scherzer, Veit (2001). Das Deutsche Kreuz 1941—1945 Geschichte und Inhaber Band II. Norderstedt, Germany: Verlag Klaus D. Patzwall. ISBN 3-931533-45-X.
Obermaier, Ernst (1989). Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe Jagdflieger 1939—1945. Mainz, Germany: Verlag Dieter Hoffmann. ISBN 3-87341-065-6.
Spick, Mike (1996). Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books. ISBN 0-8041-1696-2.
Williamson, Gordon (2006). Knight's Cross with Diamonds Recipients 1941-45. Osprey Publishing Ltd. ISBN 1-84176-644-5.

Посилання

Graf, Hermann. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 25 травня 2013.(нім.)
Герман Граф: біографія. на people.su/ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 15 квітня 2012.(укр.)
Граф Герман. на aeroram.narod.ru. Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.(рос.)
Граф Герман. на airwar.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.(рос.)
Hermann Graf. Aces of the Luftwaffe. Архів оригіналу за 4 лютого 2012.
Marielle D. Marne. Hermann Graf. History.Net. Архів оригіналу за 13 січня 2008.
Hermann Graf: World War II Luftwaffe Ace Pilot [Архівовано 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]
24.03.1944 г. Последние победы Хермана Графа (Hermann Graf) [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
Герман Граф^{[недоступне посилання з липня 2019]}
ГРАФ — ГЕРМАНСКИЙ ПРОЛЕТАРИЙ… (Часть 2) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Граф Герман (Hermann Graf) [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Graf, Hermann [Архівовано 22 вересня 2012 у Wayback Machine.] — нагороди оберста Графа (англ.)

Примітки

Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху
Попередник: сформована	командир 50-ї винищувальної ескадри липень — жовтень 1943	Наступник: розформована
Попередник: оберст-лейтенант Ганс Філіпп	командир 1-ї винищувальної ескадри 9 жовтня — 10 листопада 1943	Наступник: оберст Вальтер Езау
Попередник: майор Антон Мадер	командир 11-ї винищувальної ескадри 11 листопада 1943 — 29 березня 1944	Наступник: майор Антон Гакль
Попередник: оберст-лейтенант Дітріх Храбак	командир 52-ї винищувальної ескадри 1 жовтня 1944 — 8 травня 1945	Наступник: капітуляція

Search