Георг Франц Гофман

Народився у сім'ї доктора медицини. Його дядько Адам Гофман, медик та ботанік, вплинув на вибір життєвого шляху Георга Гофмана.

Після закінчення Ерлангенського університету у 1786 році він став професором ботаніки цього університету (1787—1792), а згодом був професором Геттінгенського університету. Його лекції в Геттінгенському університеті слухали Гете та Гумбольдт. У 1792—1803 роках він очолював університетський ботанічний сад.

Гофману належить ряд видатних праць з систематики: монографія про лишайники (Enumeratio lichenum etc, 1784), перша монографія про флору Німеччини (Deutschlands Flora, Ерланген, 1794).

Уже ставши відомим ботаніком, особливо завдяки його роботам по лишайникам, він влаштувався у Москві у січні 1804 та керував кафедрою ботаніки у Московському університеті, а також Ботанічним садом, ставши першим його директором. Працюючи у Москві, Гофман опублікував класичну монографію про родину Зонтичні ( Genera Plantarum Umbelliferarum , 1814, 1816), а також описав флору Ботанічного саду Московського університету (3 528 видів рослин; 1808). Гофман зібрав великий гербарій, який увійшов у історію гербарію Московського університету.

Г. Ф. Гофман помер 17 березня 1826 року у Москві.

• «Enumeratio lichenum iconibus et descriptionibus illustrata» — Erlangae: W.Waltheri. 1784. 148 p.(лат.)
• Historia salicum, iconibus illustrata (1785—1787, Лейпциг)
• Vegetabilia: cryptogama (1787, Ерланген)
• Nomenclator Fungorum (1789—1790, Берлін, в двох томах)
• «Deutschlands Flora» — Ерланген. 1791, 1795.(нім.)
• Descriptio et adumbratio plantarum e classe cryptogámica Linnaei qua lichenes dicuntur… (1789—1801)
• Enumeratio plantarum et seminum hort botanici mosquensis (1808, Москва)
• «Genera Plantarum Umbelliferarum» [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] — MOSQUAE: N.S.Vsevolozskianis. 1814. 222 p.(лат.)
• Herbarium vivum, sive collectio plantarum siccarum, Caesareae Universitatis Mosquensis. Pars secunda, continens plantarum copiam, in omni terra a cel. botanicis collectam, secundum Systema Linnaeanum digestam, ad positis Systematis Naturalis Jussievii ordinibus, a G. Fr. Hoffmann (1825, Москва)

У 1787 році шведський ботанік Петер Улоф Сварц описав рід рослин родини Маренові (Rubiaceae) та назвав на честь Гофмана — Гофманія (Hoffmannia).

• Липшиц С. Ю. Профессор ботаники Московского Университета, один из основателей Московского Общества испытателей природы Георг-Франц Гофман (G. F. Hoffmann) (1761—1826) и его ученик Л. Ф. Гольдбах (1793—1824). — М. : Изд-во МОИП, 1940.
• Павлов В. Н. История возникновения и развития Гербария // Гербарий Московского университета (MW) / В. Н. Павлов, И. А. Губанов, А. В. Барсукова, Т. В. Багдасарова. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. — С. 5—22.
• Некролог профессора ботаники при Московском университете Георга Франца Гофмана // Московские ведомости. — 1826. — 27 марта.
• Франц Гофман, профессор ботаники при Московском университете // Северная пчела. — 1826. — № 38. — С. 3—4.
• Франц Гофман, профессор ботаники при Московском университете // Биографический словарь профессоров и преподавателей Московского университета. — М., 1855. — Т. 1. — С. 354—361.

• Георг Франц Гофман [Архівовано 23 лютого 2008 у Wayback Machine.] на Ботаническом сервере МГУ (Перевірено 10 вересня 2009)
• Гофман, Георг Францевич [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] в Большой биографической энциклопедии (Перевірено 10 вересня 2009)
• *Ботанічний сервер Московського Державного Університету [Архівовано 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.