Генріх Мекленбург-Шверінський

Генріх Владимир Альбрехт Ернст Мекленбург-Шверінський (нім. Heinrich Wladimir Albrecht Ernst zu Mecklenburg, пізніше Принц Хендрік Нідерландський (нід. Hendrik, Prins der Nederlanden; 19 квітня 1876, Шверін — 3 липня 1934, Гаага) — чоловік нідерландської королеви Вільгельміни. Правнук прусського короля Фрідріха Вільгельма ІІІ, праправнук російського імператора Павла I.

Генріх Мекленбург-Шверінський
Народився	19 квітня 1876(1876-04-19)[1][2] Шверін, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецька імперія[3]
Помер	3 липня 1934(1934-07-03)[1][2] (58 років) Гаага, Нідерланди[3] ·серцева недостатність
Поховання	Нова церква
Країна	Нідерланди
Діяльність	фотограф
Титул	Князь Мекленбурґ-Шверінськийd і принц
Посада	Консорт Нідерландівd
Військове звання	адмірал
Конфесія	Нідерландська реформатська церква
Рід	Мекленбурги
Батько	Фрідріх Франц II
Мати	Марія Шварцбург-Рудольштадт
Брати, сестри	Марія Мекленбург-Шверінська, Єлизавета Мекленбурґ-Шверінська, Фрідріх Франц III, Йоган Альберт Мекленбурґ-Шверінськийd, Адольф Фрідріх Мекленбурзький, Пауль Фрідріх Мекленбурґ-Шверинськийd і Фрідріх Вільгельм Мекленбурзькийd
У шлюбі з	Вільгельміна
Діти	Юліана, Віллем Лієр і Альбехт-Вілемd[2]
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Представник Мекленбурзького володаря. Генріх народився в 1876 році в Шверіні в сім'ї великого герцога Фрідріха Франца II і Марії Шварцбург-Рудольштадтської. У 1901 році він отримав титул принца Нідерландського і одружився з королевою Вільгельміною. Дружина була йому троюрідною тіткою. Їхнім спільним предком був російський імператор Павло I: Генріх був правнуком великої князівни Олени Павлівни, герцогині Мекленбург-Шверинської, Вільгельміна — онукою великої князівни Анни Павлівни. Шлюб був нещасливим; у подружжя була лише одна дитина — дочка Юліана, на чию користь Вільгельміна зреклася 4 вересня 1948 року. Інші чотири вагітності королеви закінчилися викиднями.

Як чоловік королеви принц Гендрік відкрив Літні Олімпійські ігри 1928 року, що проходили в Амстердамі.

Принц Гендрік був 279-м кавалером великого хреста ордену Башти та Меча та 1157-м Лицарем австрійського ордену Золотого руна.