Гвідо Карбоні

італійський футболіст

Гвідо Карбоні (італ. Guido Carboni, нар. 27 січня 1963, Ареццо, Італія) — італійський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Гвідо Карбоні
Особисті дані
Народження27 січня 1963(1963-01-27) (61 рік)
 Ареццо, Італія
Зріст180 см
Вага74 кг
Громадянство Італія
Позиціянападник
Юнацькі клуби
Італія «Ареццо»
Професіональні клуби*
РокиКлубІ (г)
1980–1982 Італія «Ареццо» 22 (3)
1982–1983 Італія «Беневенто» 20 (2)
1983–1984 Італія «Озімана»24 (4)
1984–1986 Італія «Черретезе»? (?)
1986–1990 Італія «Монтеваркі» 82 (21)
1990–1992 Італія «Емполі» 59 (13)
1992–1994 Італія «Сієна» 56 (12)
1994–1995 Італія «Джорджоне»29 (4)
1995–1996 Італія «Монтеваркі» 40 (7)
1996–1998 Італія «Альянезе»36 (7)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1998–1999 Італія «Альянезе»
1999–2000 Італія «Ольбія»
2000 Італія «Дженоа»
2000–2001 Італія «Дженоа»
2001 Італія «Піза»
2002–2003 Італія «Ольбія»
2003–2004 Італія «Вітербезе»
2004–2006 Італія «Барі»
2006–2007 Італія «Кротоне»
2007–2008 Італія «Авелліно»
2009 Італія «Ріміні»
2010–2011 Італія «Фрозіноне»
2011–2012 Італія «Емполі»
2013–2014 Італія «Беневенто»
2015–2016 Італія «Робур Сієна»
2017 Італія «Юве Стабія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуби «Беневенто» та «Сієна».

Ігрова кар'єра

Вихованець футбольної школи клубу «Ареццо». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1980 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 22 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Беневенто», до складу якого приєднався 1982 року. Відіграв за команду з Беневенто наступний сезон своєї ігрової кар'єри.

Згодом з 1983 по 1986 рік грав у складі команд клубів «Озімана» та «Черретезе».

1986 року уклав контракт з клубом «Монтеваркі», у складі якого провів наступні чотири роки кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Монтеваркі», був основним гравцем атакувальної ланки команди.

З 1990 року два сезони захищав кольори команди клубу «Емполі». Граючи у складі «Емполі» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. З 1992 року два сезони захищав кольори команди клубу «Сієна». Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи».

Протягом 1994—1996 років захищав кольори клубів «Джорджоне» та «Монтеваркі». Завершив ігрову кар'єру у клубі «Альянезе», за команду якого виступав протягом 1996—1998 років.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1998 року, очоливши тренерський штаб клубу «Альянезе». 2000 року став головним тренером команди «Дженоа», тренував генуезький клуб один рік.

Згодом протягом 2000—2001 років очолював тренерський штаб клубу «Дженоа». 2004 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Барі». Залишив команду з Барі 2006 року.

Протягом одного року, починаючи з 2007, був головним тренером команди «Авелліно». 2011 року був запрошений керівництвом клубу «Емполі» очолити його команду, з якою пропрацював до 2012 року.

З 2013 і по 2014 рік очолював тренерський штаб команди «Беневенто». 2015 року став головним тренером команди «Робур Сієна», тренував клуб зі Сієни один рік.

Протягом тренерської кар'єри також очолював команди клубів «Ольбія», «Піза», «Вітербезе», «Кротоне», «Ріміні» та «Фрозіноне».

Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Юве Стабія», головним тренером команди якого Гвідо Карбоні був протягом 2017 року.

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв