Ганс Дельбрюк
| Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück) | |
|---|---|
| нім. Hans Delbrück | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück |
| Народився | 11 листопада 1848 Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія |
| Помер | 14 липня 1929 (80 років) Берлін Німеччина |
| Поховання | Груневальдський цвинтарd |
| Місце проживання | .svg){kind=small} /  Берлін Німеччина |
| Країна | .svg){kind=small} Німеччина |
| Діяльність | політик, військовий історик, історик, викладач університету |
| Alma mater | Гейдельберзький університет, Грайфсвальдський університет, Боннський університет |
| Галузь | Воєнна історія |
| Заклад | Берлінський університет |
| Посада | депутат рейхстагу Німецької імперіїd і член Палати представників Пруссіїd |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Аспіранти, докторанти | Martin Jahnd |
| Партія | Вільна консервативна партія |
| Війна | французько-прусська війна |
| Відомий завдяки: | автор класичних праць з воєнної історії |
| У шлюбі з | Lina Thierschd |
| Діти | Emmi Bonhoefferd Макс Дельбрюк Justus Delbrückd |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Ганс Дельбрюк у Вікісховищі | |
Ганс Дельбрюк (нім. Hans Gottlieb Leopold Delbrück; 11 листопада 1848, Берген-на-Рюгені, земля Ме́кленбург-Пере́дня Помера́нія — 14 липня 1929, Берлін) — німецький воєнний історик та політик, батько нобелівського лауреата, фізика Макса Дельбрюка.
Сфера наукових інтересів Г. Дельбрюка — історія воєнного мистецтва з найдавніших часів до початку ХХ віку.
Біографія
Народився в сім'ї окружного судді, серед представників родини якого також було багато військових.
Навчався у Гейдельберзькому, Грайфсвальдському та Боннському університетах.
Солдатом брав участь у франко-прусській війні 1870—1871, в цей час перехворів тифом. Після війни повернувся до Боннського університету, щоб захистити дисертацію, присвячену середньовічному німецькому хроністу Ламберту Герсфельдському[2] (захист відбувся 1873 р.[3]).
У 1881 отримав призначення в Берлінський університет, в якому пропрацював до 1921[4].
Дельбрюк вів активну суспільно-політичну діяльність, він був членом прусської палати депутатів у 1882–1885 рр., а в 1884–1890 рр. — депутатом в рейхстазі. Належав до партії вільних консерваторів[3].
Г. Дельбрюк як історик воєнного мистецтва
Літературна діяльність Г. Дельбрюка розпочалася з публікації біографії генерала-фельдмаршала А. фон Ґнайзенау (у 2-х тт., 1-й том — Берлін, 1864). Після цього він підготував декілька монографій з історії воєнного мистецтва. 1900 року вчений розпочав писати найголовнішу працю свого життя — багатотомної «Історії воєнного мистецтва в рамках політичної історії». Перший її том з'явився в Берліні 1900 року, а останній, четвертий — там же 1920 р.
На початку 1930-х рр. «Історію воєнного мистецтва…» Дельбрюка почали перекладати російською мовою в СРСР.
Посилання
Примітки
Джерела та література
- Дельбрюк, Ганс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. — Спб., 1893. — Том Х. — С. 346—347. [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Тухачевский М. Н. Предисловие к книге Г. Дельбрюка «История военного искусства в рамках политической истории» // вперше опубліковано в кн.: Дельбрюк, Ганс. История военного искусства в рамках политической истории // Перевод с немецкого А. К. Рачинского. — Т. 4. Новое время. — М.: Госиздат, 1930. (те ж саме в кн.: Тухачевский М. Н. Избранные произведения. — Том второй: 1928—1937 гг. — М.: Военное издательство Министерства обороны СССР, 1964. — С. 116—146).
- Дельбрюк (Delbrück), Ханс Готлиб Леопольд (11-XI.1848—14.VII.1929) // Советская Историческая Энциклопедия. В 16 — ти томах // Гл. ред. Жуков Е. М. — Том 5: Двинск — Индонезия. — Москва, 1964. — 492 c. — С. 85. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Егоров А. Б. Ганс Дельбрюк и его «История военного искусства» // в книзі: Дельбрюк Ганс. История военного искусства в рамках политической истории. — Том 1: Античный мир. — Спб.: Наука, Ювента, 1999. — С. 5 — 21.
 | Це незавершена стаття про німецького науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |