Галицький район (Костромська область)

Площа району — 2870 км².

Основні річки — Шача, Ноля, Тьобза, Вьокса.

Галицький район утворений в 1928 році в складі Костромської губернії з більшої частини Галицького уїзду. У 1929 році Галицький район увійшов до складу Костромського округу Івановської промислової області. У 1936 році увійшов до складу Ярославської області. Після утворення Костромської області в 1944 році — увійшов до її складу.

7 березня 1941 року частина території Галицького району була передана в новий Оріховський район^[17]. 5 жовтня 1957 року до Галицького району була приєднана частина території скасованого Ігодовского району^[18]. 23 липня 1959 року до Галицького району була приєднана частина території скасованого Оріховського району^[19].

Відповідно до Закону Костромської області від 30 грудня 2004 року № 237-ЗКО^[20] район був наділений статусом муніципального району, встановлено межі нового муніципального утворення. На території району утворені 14 муніципальних утворень (сільських поселень).

Відповідно до Закону Костромської області від 22 жовтня 2009 року № 525-4-ЗКО^[21] до складу Березовського сільського поселення включено скасоване Муравищенське сільське поселення.

Відповідно до Закону Костромської області від 22 червня 2010 № 626-4-ЗКО^[22] об'єднані:

• Дмитрівське, Кабановське, Красильниковське, Пронінське і Челсменське сільські поселення — в Дмитрієвське ;
• Костомське, Унорожське і Оріховське сільські поселення — в Оріховське ;
• Степановське і Толтуновське сільські поселення — в Степановське .

Відповідно до Закону Костромської області від 9 лютого 2007 року N 112-4-ЗКО^[23]Галицький район як адміністративно-територіальна одиниця області також зберігає свій статус.

Чисельність постійного населення на 1 січня 2007 року склала 10 017 чоловік, що проживали в 299 населених пунктах, і за попередній рік зменшилася на 297 осіб, або на 2,9 %, За рахунок природного спаду населення (-166 осіб) і міграційного відтоку (-188 осіб).

Галицький район як адміністративно-територіальна одиниця включає 5 поселень^[23].

• Богородське — Церква Казанської Пресвятої Богородиці.
• Галич — Миколаївський Староторжський монастир, Успенська слобода, Паїсієво-Галицький жіночий монастир, церква Василія Великого.
• Реброво — Церква Різдва Богородиці.
• «Городище біля с. Унорож, VIII ст. до н. е. — VII ст. н. е.» — об'єкт археологічної спадщини федерального значення на території Оріхівського сільського поселення. Відображає етнокультурні процеси епохи «раннього заліза», торгово-економічні зв'язки Костромського Заволжя з Північною Руссю, Скандинавією і східними землями в IX—XI ст., існувало і в давньоруський період (XII—XIII ст.).