Війна за вухо Дженкінса

«Війна через вухо Дженкінса» (англ. The War of Jenkins' Ear, ісп. Guerra de la oreja de Jenkins, Guerra del Asiento) — колоніальна війна між Великою Британією та Іспанською імперією, що тривала з 1739 до 1742 року. Іронічну назву було надано британцями за відрізаним вухом капітана торгового судна Роберта Дженкінса, яке той у 1738 році надав британському парламенту як доказ насильницьких дій іспанців проти британських мореплавців, що й послугувало формальним приводом до війни. В Іспанії цей конфлікт відомий як «Війна за асьєнто», що більш точно вказує на глибинні причини зіткнення двох морських держав — боротьбу за торгову спадщину у Новому Світі.

«Війна за вухо Дженкінса»
Війна за австрійську спадщину
Дата: 22 жовтня 1739 — 18 жовтня 1748 Місце: Узбережжя й острови Карибського моря, Джорджія, Тихий океан Результат: Другий Аахенський мир; збереження статусу-кво
Сторони
Королівство Великої Британії	Іспанська імперія Королівство Франція
Командувачі
Едвард Вернон Джеймс Оглторп Джордж Ансон Чарльз Ноулс Томас Вентворт	Блас де Лезо Мануель де Монтіано Андрес Реггіо
Втрати
бл. 20 000 чоловік убитими чи померлими від хвороб, пораненими, полоненими та зниклими безвісти 407 кораблів[1]

Розпочавшись як колоніальна війна у Карибському басейні, конфлікт невдовзі поглинуло більш крупне протистояння — Війна за австрійську спадщину, до якої він став своєрідним прологом.