Відкрите проєктування

Початки вільного обміну виробничою інформацією можна знайти у 18 і 19 століттях^[5][6]. Впровадження системи патентування поклало край цьому періоду широкого обміну знаннями^[7].

Новітніми прикладами такого обміну знаннями є вільне програмне забезпечення і політика відкритого коду, від яких і походить принцип вільного проєктування^[8]. 1997 року Ерік С. Реймонд, Тім О'Рейлі і Леррі Августін^[en] придумали вислів «відкритий код» як альтернативу «вільного програмного забезпечення», і 1997 року Брюс Перенс^[en] опублікував The Open Source Definition. Наприкінці 1998 року доктор Сепер Кіані (англ. Sepehr Kiani) (кандидат наук в галузі машинобудування Массачусетського Технологічного Інституту) зрозумів, що розробники апаратури також можуть використовувати у своїй роботі положення політики «відкритого коду», і на початку 1999 року переконав доктора Раяна Валлансе (англ. Ryan Vallance) і доктора Самір Нейфех (англ. Samir Nayfeh) у потенційних перевагах відкриття та публікації напрацювань, використовуваних при проєктуванні пристроїв^[9]. Разом вони створили некомерційну організацію — «Фонд відкритого проєктування» (Open Design Foundation) і розпочали розробку Open Design Definition, щоб взяти її за статут організації^[9].

Ідею відкритого проєктування взяли на озброєння або тоді ж, або згодом і інші команди конструкторів, а також — самостійні розробники. Принципи відкритого проєктування тісно пов'язані з принципами розробки відкритого апаратного забезпечення (відкритої платформи), які з'явилися в березні 1998 року, коли Ренойуд Ламбертс (англ. Reinoud Lamberts) з Делфтського технічного університету запропонував на своєму сайті, що присвячений «мікросхемам з відкритим дизайном», створити спільноту розробників пристроїв та апаратури в дусі спільноти розробників вільного програмного забезпечення^[10].

Рух відкритого проєктування нині має два напрямки розвитку. З одного боку, люди приділяють свій час і застосовують свої навички для проєктів на спільне благо в розвиткових країнах, де фінансування або комерційний інтерес відсутні, а також сприяють поширенню екологічних або дешевших технологій. З іншого боку, відкрите проєктування може забезпечити базу для розробки просунутих проєктів і технологій, які можуть бути за межами ресурсів однієї компанії або країни, а також залучити людей, які не могли б співпрацювати без застосування механізму копілефт. Існує також третій напрямок розвитку, що об'єднує в собі два попередні, для використання місцевих високотехнологічних рішень з метою сталого розвитку розробок^[11].

Рух на підтримку відкритого проєктування ще тільки зароджується, але вже має великий потенціал на майбутнє. В певному сенсі, розробка та конструювання більш підходять для відкритого і спільного розвитку проєктів, ніж більш загальні проєкти з відкритим вихідним кодом, оскільки 3D-моделі і фотографії концептів легше сприйняти зором. Для плідної співпраці навіть немає необхідності, щоб учасники проєкту говорили однією мовою.

Однак є певні перешкоди, які необхідно подолати відкритому проєктуванню, щоб стати настільки ж поширеним, як і вільне програмне забезпечення. При розробці програмного забезпечення застосовуються зрілі доступні і широко використовувані інструменти, а вартість копіювання та розповсюдження коду практично дорівнює нулю. Створення, випробування і зміна фізичної конструкції не такі прості зважаючи на фінансові, фізичні й часові витрати на створення матеріального виробу; хоча доступ до гнучких комп'ютеризованих технологій виготовлення макетів, що з'являються нині, може істотно знизити складність і зусилля на створення прототипів (див. статтю, що присвячена лабораторії виробництва Fab Lab).

Рух на підтримку відкритого проєктування ще занадто молодий і складається з декількох непов'язаних або слабко пов'язаних ініціатив. Багато організацій, які беруть участь у русі є поодинокими, дотаційними проєктами, тоді як кілька команд зосередилися на галузях, що вимагають розвитку.

• Appropedia^[ru]
• VOICED^[en]
• Instructables^[en]
• Humane Informatics — проєкт розробки портативного комп'ютера за 20 доларів.
• VIA OpenBook — проєкт нетбука у форматі CAD, розповсюджуваний за ліцензією Creative Commons Attribution Share Alike 3.0 Unported License.

• Розробка нового продукту
• Політика відкритого коду
• Загальнодоступні знання
• Прикладні технології із загальнодоступною базою напрацювань
• Відкрите програмне забезпечення
• Відкрите апаратне забезпечення
• Відкритий стандарт
• OpenBTS — програмна точка доступу стандарту GSM

• Episodes of Collective Invention [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Peter B. Meyer, August 2003) An article on several historical examples of what could be called «open design.»
• The Political Economy of Open Source Software (Steven Weber, June 2000) An article outlining the development of Linux Operating System from a political-science perspective. The conclusion suggests that the open-source development model is suited to disciplines besides software development.
• worldchanging archives (Alex Steffen, November 2006) An interview with Lawrence Lessig on the use of the Developing Nations License by Architecture for Humanity to create a global open design network.
• Open Design Team Communication @ ICED '09^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
• The Emergence of Open Design and Open Manufacturing Michel Bauwens, We Magazine Volume 2
• designbreak — open science, engineering and design non-profit, with a focus on interdisciplinary collaboration to address issues of health and poverty.
• In the Next Industrial Revolution, Atoms Are the New Bits [Архівовано 28 березня 2014 у Wayback Machine.] Chris Anderson, Wired February 2010
• Open Design Now [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.] (June 2011)
• CIS.doc # 04. Open Design (February 2011)
• Open Hardware and Design Alliance (OHANDA)