Володимирський повіт (1795—1920)
Володимирський (Володимир-Волинський) повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця на українських землях, що входили до складу Російської імперії, Української Держави та УСРР. Повітовий центр — місто Володимир.
| Володимирський повіт | ||||
 | ||||
_volodimir.png) | ||||
| Губернія | Волинська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Володимир | |||
| Створений | 1795 рік | |||
| Площа | близько 6 440 км² | |||
| Населення | 277 265 чоловік (на 1897 рік) осіб | |||
Царські часи
Утворений у 1795 році у складі Волинського намісництва, з 1796 — у складі Волинської губернії.
Повіт був розташований в західній частині губернії і на заході межував з Австро-Угорщиною, на сході з Ковельським, Луцьким і Дубенським повітами Волинської губернії. Займав площу 5695,8 верст² (близько 6 440 км²).
Згідно з переписом населення Російської імперії 1897 року в повіті проживало 277 265 чоловік. З них 72,09 % — українці, 10,42 % — євреї, 8,38 % — поляки, 5,68 % — німці, 2,76 % — росіяни, 0,59 % — чехи[1].
У адміністративному відношенні повіт на 1885 рік розділявся на 33 волості, в яких було 337 сільських общин. Наприкінці ХІХ ст. ряд волостей було ліквідовано, тому на 1906 рік у повіті було 22 волості. Повітове місто власної волості не мало.
Період Української держави
| Цей розділ статті ще не написано. |
Див. також
Посилання
Джерела
- Энциклопедический Словарь Ф.А.Брокгауза и И.А.Ефрона [Архівовано 24 січня 2012 у WebCite](рос.)
 | Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |