Владас Даутартас
Вла́дас Даута́ртас (англ. Vladas Dautartas; *10 березня 1927, 1927, Шилеліс, округ Раудондварис, Литва — 11 жовтня 2000, Вільнюс, там же) — литовський письменник, есеїст, драматург.
| Владас Даутартас | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 10 березня 1927 | |||
| Помер | 11 жовтня 2000 (73 роки) | |||
| Країна | .svg){kind=small} Литва | |||
| Діяльність | письменник | |||
З життєпису
Син громадсько-політичного діяча з Паневежиса Юліуса Даутартаса.
У 1957 році закінчив навчання бібліотечної справи у Вільнюському університеті.
Працював в бібліотеках, редакціях періодичних видань тощо.
Доробок
Написав трилогію оповідань про війну та повоєнні лихоліття в Литві. У новелах переважають описи рибальського господарства, поетизується природа, розкривається світогляд дитини.
Пригодницькі повісті автора для юнацтва характеризуються динамічністю дії. У романі „Senojo gluosnio pasaka“ («Казка старої верби») лірично змальовано побут і життя духовників і ремісників довоєнного Панемуні. У романі „Vaclovo Gailiaus užrašai“ («Записки Вацлава Гайляуса»), у збірці повістей „Jazminas tėvo sode“ («Ясмини в батьківському саду») показана діяльність повоєнних борців за незалежність країни та репресії радянських органів безпеки.
Також писав ліричні мініатюри, нариси про письменників, оповідання, екологічні нариси та статті.
- Бібліографія
Твори Владаса Даутартаса перекладено латиською, українською, вірменською, румунською, російською мовами.[1]
Зокрема, українською в перекладі Дмитра Чередниченка оповідання письменника «Жителька старого Вільнюса» ввійшло до антології «Литовське радянське оповідання» (К.: «Дніпро», 1981. — С. 139-143; серія «Радянські оповідання»).
Пам'ять
У рідному місті автора Шилелі у 2016 році одна з вулиць названа на його честь і встановлено пам'ятний камінь (арх. Віолета Бейгієне, скульптор. Данєліус Содейка).[2]