Витегра

Витегра
flag of Vytegrad	Герб
Країна	Росія
Адмінодиниця	Q27554194?
Перша згадка	1496
Площа	16 км²
Висота центру	50 м
Населення	10 324 осіб (1 січня 2018)
Телефонний код	81746
Поштовий індекс	162900
GeoNames	469960
	Витегра Витегра (Росія)

Витегра (рос. Вытегра) — місто (з 1773) Росії, адміністративний центр Витегорського району Вологодської області.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Витегра (значення).

Місто розташоване на річці Витегра, (пристань за 15 км від Онезького озера), на Волго-Балтійському водному шляху, за 150 км від залізничної станції Подпорож'є, за 337 км на північний захід від Вологди. Через місто проходить федеральна автодорога А119 «Вологда — Медвеж'єгорськ»

Населення

Населення — 10 232 особи (2017 рік).

Чисельність населення
1825	1897	1913	1923	1939	1959	1970	1989	2000	2010	2017
2130	4502	5900	4472	7393	11340	11729	12905	12200	10491	10232

Історія

Перша письмова згадка про Витегорський погост на торговому шляху Великий Новгород — Шексна сягає 1496 року.

На карті Московії 1706 року (Carte de Moscovie /// Andre Artemonde de Matueoe) вже є згадка про 'Vitzgora ou Vitegra', що стоїть на річці Витегра (R. de Vitegra).

З 1710 року, після побудови Вянгінської пристані на місці впадання в Витегру річки Вянгі (карельське vengi «струмок або невелика річка, що з'єднує два озера або дві протоки», «бухта»), яка стала відома як село Вянгі. Через пристань проходив торговий тракт з Архангельська до Санкт-Петербургу. 1715 року була побудована державна корабельня, що діяла до 1847 року.

1773 року указом Катерини II селище перетворено на місто Витегра за значнішою (приймаючою) річкою Витегра. Етимологія гидронима Витегра не встановлена, але формат -егра дозволяє віднести його до числа древніх угро-фінських назв, характерних для півночі європейської частини Росії.

1776 року Витегра стала адміністративним центром Витегорського повіту Олонецької області Новгородського намісництва.

З 1784 до 1922 року Витегра з повітом входила до складу Олонецької губернії. У XIX столітті неодноразово підійматисяли питання про перенесення в Витегру з Петрозаводська центру Олонецької губернії^[3].

Пожвавлення економічного та культурного життя в першій половині XIX ст. пов'язане з відкриттям 1810 року Маріїнського каналу Маріїнської водної системи з системою шлюзів. У місті перебувало Правління Витегорського округу шляхів сполучення.

1875 року була відкрита Витегорська вчительська семінарія.

Культура

Музеї

Краєзнавчий музей
Музей «Підводний човен Б-440»
Будинок-музей поета М. О. Клюєва
Музей «Водні шляхи Півночі»

Клімат

Клімат Витегри
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	5,6	6,3	13,4	24,8	30,5	32,3	35,7	35,6	28,3	19,9	12,1	8,4	35,7
Середня температура, °C	−9,8	−9,5	−3,6	3,1	9,6	14,5	17,5	14,9	9,8	4,2	−2,9	−7,3	3,4
Абсолютний мінімум, °C	−49,4	−43,7	−37	−26,3	−7,6	−4,5	0,8	−2	−7,4	−21,2	−33,1	−45,9	−49,4
Норма опадів, мм	42	32	33	30	49	66	88	86	66	76	65	55	688
Джерело: meteo-ru, Thermo.Karelia

Галерея

Пожежна команда міста Витегра. 1909. Фото С. М. Прокудіна-Горського.
Витегорський погост 1909 року. Село Анхімово. Церква Спасителя і дерев'яний храм Покрова Пресвятої Богородиці. Фото С. М. Прокудіна-Горського.
Музей «Водні шляхи Півночі»
Каплиця Ісаакія Далматського
Будинок культури (колишній Воскресенський собор)
Обеліск на 1-му Маріїнському шлюзі
Будівля адміністрації міста
Гімназія
Будинок Матвєєвої
Будинок Веретенникова