Висота звуку
Висота́ зву́ку — суб'єктивна оцінка якості звуку. Залежить, головним чином, від частоти звукових коливань. Чим більше частота коливань, тим вище звук. Для звуків з неперіодичними коливаннями (шумів) визначення висоти звуку ускладнено.
У музичній практиці розрізняють звуки з визначеною висотою та невизначеною висотою (див. також звук музичний). Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : , тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.
![{\displaystyle {\sqrt[{1/12}]{2}}}](https://wikimedia.org/api/rest_v1/media/math/render/svg/6e90c869ec46c0b6f1a1be3637f19a24b294de50)
Ноти і частота коливань
Нижче подано таблицю відповідності музичних звуків частоті коливань їх основних тонів згідно зі стандартом А = 440 Гц,
| Тон | Субконтроктава | Контроктава | Велика октава | Мала октава | Перша октава | Друга октава | Третя октава | Четверта октава | П'ята октава |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| H♯/C | 16,35 | 32,70 | 65,41 | 130,81 | 261,63 | 523,25 | 1046,50 | 2093,00 | 4186,01 |
| C♯/D♭ | 17,32 | 34,65 | 69,30 | 138,59 | 277,18 | 554,37 | 1108,73 | 2217,46 | 4434,92 |
| D | 18,35 | 36,71 | 73,42 | 146,83 | 293,66 | 587,33 | 1174,66 | 2349,32 | 4698,64 |
| D♯/E♭ | 19,45 | 38,89 | 77,78 | 155,56 | 311,13 | 622,25 | 1244,51 | 2489,02 | 4978,03 |
| E/F♭ | 20,60 | 41,20 | 82,41 | 164,81 | 329,63 | 659,26 | 1318,51 | 2637,02 | 5274,04 |
| E♯/F | 21,83 | 43,65 | 87,31 | 174,61 | 349,23 | 698,46 | 1396,91 | 2793,83 | 5587,65 |
| F♯/G♭ | 23,12 | 46,25 | 92,50 | 185,00 | 369,99 | 739,99 | 1479,98 | 2959,96 | 5919,91 |
| G | 24,50 | 49,00 | 98,00 | 196,00 | 392,00 | 783,99 | 1567,99 | 3135,96 | 6271,93 |
| G♯/A♭ | 25,96 | 51,91 | 103,83 | 207,65 | 415,30 | 830,61 | 1661,22 | 3322,44 | 6644,88 |
| A | 27,50 | 55,00 | 110,00 | 220,00 | 440,00 | 880,00 | 1760,00 | 3520,00 | 7040,00 |
| A♯/B | 29,14 | 58,27 | 116,54 | 233,08 | 466,16 | 932,33 | 1864,66 | 3729,31 | 7458,62 |
| H/C♭ | 30,87 | 61,74 | 123,47 | 246,94 | 493,88 | 987,77 | 1975,53 | 3951,07 | 7902,13 |
Стандарти звуковисотної настройки
В музичній практиці для настройки музичних інструментів використовується камертон. Як правило використовуються камертони, що настроюють на звук «ля» першої октави, якій в сучасній музичній практиці відповідає частоті коливань основного тону 440 гц. Цей стандарт іноді позначається як «A440». Проте в історії музики цей стандарт коливався в значних межах. Наприклад, камертони, якими користувався Гендель, датовані 1740 роком, настроювались як A = 
а пізніше, в 1780, як A = , майже півтоном нижче.[1]. Деякі сучасні колективи використовують дещо інші стандарти звуковисотності, наприклад Нью-Йоркський філармонічний оркестр та Бостонський симфонічний оркестр використовують A = 442 Hz.[2]
Існують також транспонуючі інструменти, партії яких пишуться вище або нижче від їх реального звучання на певний інтервал. Наприклад, кларнет або труба, нота, позначена в нотах як «до», звучатиме як «сі-бемоль», тобто на тон нижче.
Діапазони музичних інструментів та голосів
В музичній практиці кожен інструмент, а також голос вокаліста характеризується діапазоном, що визначається нижньою і верхньою доступною для виконання нотою. Діапазони найпоширеніших музичних інструментів і академічних голосів можна представити такою таблицею:
Література
- Шип С. В. Музична форма від звуку до стилю [Текст]: навч. посіб. / С. В. Шип. — К. : Заповіт, 1998. — 368 с. — ISBN 966-7272-21-4 : Б. ц.
- Алдошина И., Приттс Р. Музыкальная акустика. Учебник. — СПб.: Композитор, 2006. — 720 с., ил. ISBN 5-7379-0298-6
Посилання
- Тон // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1912. — 1000 екз.