Вигурівщина-Троєщина
Вигу́рівщина-Троє́щина, також Виґу́рівщина-Троє́щина[1][2] (у 1982–1987 роках просто Троєщина[3]) — житловий масив у Деснянському районі міста Києва, побудований на місці села Вигурівщина і прилеглих до нього луках. Із заходу межує з селом Троєщина, південною межею є проспект Романа Шухевича та перехрестя вулиць Братиславської і Крайньої, зі сходу — промислова зона, в якій розташовані Банкнотно-монетний двір Національного банку України (БМД НБУ), Київська ТЕЦ-6 та інші підприємства, з півночі — поле, за яким знаходиться село Погреби.
| Вигурівщина-Троєщина Київ | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°30′50″ пн. ш. 30°36′34″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 30.60944° сх. д. 30°36′34″ сх. д. / 50.51389° пн. ш. 30.60944° сх. д. | ||||
| Країна |  Україна | |||
| Район | Деснянський | |||
| Адмінодиниця | Київ | |||
| Площа | 3265 га | |||
| Населення | бл. 280 000 | |||
| Головні вулиці | див. тут | |||
| Підприємства | Київська ТЕЦ-6, БМД НБУ | |||
| Карта | ||||
  Вигурівщина-Троєщина Вигурівщина-Троєщина (Київ) | ||||
 Вигурівщина-Троєщина у Вікісховищі | ||||
Історія
Генеральний план житлового масиву Троєщина розробили архітектори Юрій Паскевич, Григорій Слуцький, Є. В. Фролов, Микола Дьомін, Валентин Єжов та інші; у розробці окремих мікрорайонів і житлових груп брали участь архітектори Вадим Гречина, Володимир Коломієць, Всеволод Суворов та інші.
На Троєщині будинки експерементально зафарбовувані суперграфікою (проєкт: Пасивенко Володимир Іванович, Прядка Володимир Михайлович), що здалеку мала створювати візерунок. [4]
У 1976 році відкрили Північний міст і почали планувати забудову на територіях, що прилягали до моста. [5] У лютому 1981 року була розпочата інженерна підготовка — гідронамив та спорудження першої черги масиву. Першим було споруджено 5-й мікрорайон, перші будинки заселені в липні 1983 року. Далі було споруджено 6-й, 7-й, 8-й, 1-й, 3-й та 2-й мікрорайони. У 1987 році було розпочато спорудження другої черги масиву — 11-й, 9-й, 14-й та 13-й мікрорайони. У 1991 році було розпочато спорудження третьої черги масиву — 22-й, 21-й, 23-й, 26-й, 24-й мікрорайони. У 1982–1987 роках масив мав назву Троєщина, сучасна назва — з 1987 року.
Після Чорнобильської катастрофи саме у цьому новому районі розселили вісімнадцять тисяч постраждалих.[6]
У 1997 році на вулиці Кірова освячено Свято-Троїцький собор.
Масив займає площу 3265 га і розрахований на 280 000 жителів.
В ході російсько-української війни квартали Троєщини зазнавали обстрілів з боку російського агресора. Так, 27 лютого снаряд вибухнув поблизу багатоповерхівки на вул. Лаврухіна, в результаті чого згоріло сім припаркованих у дворі автівок, пошкоджено вікна будівлі, але інші будинки цілі.[7].
Зображення
Святотроїцька церква
Веселка над житловим масивом
Панорама Троєщини з правого берега Дніпра
Обеліск «захисникам вітчизни до 60-річчя перемоги»
Пам'ятник до 20-річчя Чорнобильської катастрофи
Житлові будинки по вул. Ніколаєва
Деснянська райдержадміністрація
Троєщина з висоти пташиного лету
Мозаїка «Збережемо нашу землю», 1987–88, на фасаді дитячої поліклініки, Владимирова Олена Іванівна
Постаті
- Наконечний Іван Максимович (1931—2014) — активіст Євромайдану, найстарший загиблий Небесної сотні, Герой України, Офіцер ВМС СРСР.
Див. також
Примітки
Посилання
- Рибаков М. О. Вигурівщина-Троєщина — околиця Києва [Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український історичний журнал. — 1990. — № 4 (349). — квітень. — C. 55–63.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 267, 268, 283. — ISBN 5-88500-070-0.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — С. 97, 621. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
 | Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |