Вигорлат
Вигорла́т (словац. Vihorlat, іноді Вигорлят, Вигорл(а/я)тські гори) — гори на сході Словаччини і частково на крайньому заході України (в межах Перечинського та Ужгородського районів Закарпатської області); частина Вигорлат-Гутинського хребта.
| Вигорлат | ||||
 | ||||
48°55′ пн. ш. 22°10′ сх. д. / 48.917° пн. ш. 22.167° сх. д. 22°10′ сх. д. / 48.917° пн. ш. 22.167° сх. д. | ||||
| Країна |  Словаччина Україна, Закарпатська область | |||
|---|---|---|---|---|
| Система | Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо (Східні Карпати) | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1076 м (макс.) | |||
| Маршрут | із міст Ужгород, Перечин | |||
  Вигорлат Вигорлат (Україна) | ||||
 Вигорлат Вигорлат (Закарпатська область) | ||||
 | ||||
 Вигорлат у Вікісховищі | ||||
Простягаються розлогою дугою між долинами Лаборцю та Ужа. Межують на сході з Полонинським хребтом, на південному сході — з Перечинською улоговиною та масивом Маковиця, на півночі — з пасмом гір Західні Бещади. Південно-західні та південні відноги Вигорлату простягаються до Закарпатської низовини (в тому числі до міста Ужгорода).
Найвища точка — гора Вигорлат (у Словаччині, 1076 м). В Україні найвища точка — Вітрова-Скала (1025 м).
Вигорлат вкритий переважно буковими, дубовими и ясеневими лісами. Частину Вигорлату оголошено заповідником.
_025.jpg)
Панорама
Визначні місця
- Озеро Морське Око
- Дерев'яні українські русинські церкви
- Руїни замку Віньянський Град
- Гора Снинський Камінь з виглядом на околиці
- Урочище «Тепла Яма»
- Скалка, високий стрімчак, який виник внаслідок тектонічного злому
- Водоспад Плішка
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вигорлат |
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.