Вечори на хуторі біля Диканьки
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (рос. Вечера на хуторе близ Диканьки) — перша книга Миколи Гоголя (окрім поеми «Ганц Кюхельгартен», надрукованої під псевдонімом).
| Вечори на хуторі поблизу Диканьки | ||||
|---|---|---|---|---|
| Вечера на хуторе близ Диканьки | ||||
 | ||||
| Форма | збірка оповідань | |||
| Автор | Гоголь Микола Васильович | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1829—1832 | |||
| Опубліковано | 1831, 1832 | |||
| Опубліковано українською | 2019 | |||
| Переклад | Юрій Винничук та ін. | |||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
 Цей твір у Вікіцитатах | ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
Складається з двох томів. Перший вийшов 1831 року, другий — 1832. Розповіді «Вечорів» Гоголь писав у 1829—1832 роках. За сюжетом, — розповіді книги нібито зібрав і видав «пасічник Рудий Панько»[1].
Значна кількість українізмів була включена автором у цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки» (наприкінці автор наводить словник українізмів). У повісті «Сорочинський ярмарок» кожен розділ, написаний російською, випереджає епіграф українською[2].
Зміст збірки
- Перша книга
- Друга книга
Структура твору
Дія твору вільно переноситься з XIX століття («Сорочинський ярмарок») у XVII («Вечір напередодні Івана Купала»), а потім у XVIII («Травнева ніч, або Утоплена», «Пропала грамота», «Ніч перед Різдвом») і знову в XVII («Страшна помста»), і знову в XIX («Іван Федорович Шпонька і його тітонька»). Поєднують обидві книги розповіді діда дяка Хоми Григоровича — відчайдушного запорожця, який своїм життям ніби поєднує минуле і сьогодення, бувальщину і небилицю. Плин часу не розривається на сторінках твору, перебуваючи у своєрідній духовній та історичній неподільності.
Переклади українською
| Цей розділ потребує доповнення. |
- Гоголь Микола. Вечорниці на хуторі біля Диканьки: пер. з рос. і передм. Юрія Винничука; післям. Ростислава Чопика. — Львів: Видавництво Terra Incognita, 2019. — 368 с. — ISBN 978-617-7646-24-1.