Верхньотузлове
Верхньотузлове́ — село в Україні, у Довжанській міській громаді Довжанського району Луганської області. Населення становить 100 осіб.
| село Верхньотузлове | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Луганська область |
| Район | Довжанський район |
| Громада | Довжанська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA44040010190096769 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1905 (119 років) |
| Населення | 100 |
| Площа | 1,035 км² |
| Густота населення | 96,6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 94870 |
| Телефонний код | +380 6434 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°53′00″ пн. ш. 39°30′38″ сх. д. / 47.88333° пн. ш. 39.51056° сх. д. 39°30′38″ сх. д. / 47.88333° пн. ш. 39.51056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 206 м |
| Водойми | р. Лівий Тузлів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 94870,Луганська обл.,Свердловська міськрада, с. Новоборовиці, вул. Шевченка |
| Карта | |
  Верхньотузлове | |
 Верхньотузлове | |
| Мапа | |
 | |
Знаходиться на тимчасово окупованій території України.
Географія
Загальна площа села — 1,035 км². У селі бере початок річка Лівий Тузлів.
Село розташоване у східній частині Донбасу за 56 км від Довжанська. Найближча залізнична станція — Довжанська, за 40 км.
Історія
Колишнє німецьке село засноване 1905 року як колонія Верхньо-Тузлове, Ґрюнталь, нім. Grüntal, до 1917 року — Область Війська Донського, Таганрозький округ, Астахівська волость; у радянський період — Ровеньківський район. Знаходився молитовний дім. Землі 1085 десятин на 1915 рік та 27 дворів. Сільрада заснована у 1926 році. Назва походить від річки Тузлівки на якій розташоване поселення.
23 листопада 1945 колонія Верхньо-Тузлово перейменована на село Верхньо-Тузлово, Тузлово-Грінфельдська сільська рада на Верхньо-Тузлівська.[1]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Довжанської міської громади.[2]
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишніх Довжанського (1938—2020) та Сорокинського районів, увійшло до складу новоутвореного Довжанського району[3].
Населення
Станом 1915 рік 228 жителів. На 1926 рік 370 — з них 360 німців.
За даними перепису 2001 року населення села становило 100 осіб, з них 69 % зазначили рідною мову українську, 30 % — російську, а 1 % — іншу[4].
Пам'ятки
На території села знаходиться братська могила радянських воїнів.
Примітки
Джерела
- Анатолій Климов, Тетяна Анпілогова. Становище німецької етнічної спільноти на Луганщині у 20–30-ті рр. ХХ ст. // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — с. 132.
- Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9
- Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины. — Луганск, 2003. 196 с.
Посилання
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |