Васьківка
Ва́ськівка — мальовниче село в Україні, у Градизькій селищній громаді Кременчуцького району Полтавської області. Населення становить 61 особу. День села — День Святої Трійці[1].
| село Васьківка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Полтавська область |
| Район | Кременчуцький район |
| Громада | Градизька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 61 |
| Площа | 0,585 км² |
| Густота населення | 104,27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 39043 |
| Телефонний код | +380 5365 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°17′07″ пн. ш. 33°02′37″ сх. д. / 49.28528° пн. ш. 33.04361° сх. д. 33°02′37″ сх. д. / 49.28528° пн. ш. 33.04361° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 85 м |
| Водойми | р. Дніпро |
| Відстань до обласного центру | 148 км |
| Відстань до районного центру | 37 км |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Васьківка | |
 Васьківка | |
| Мапа | |
 | |
.jpg)
Географія
Село Васьківка знаходиться на лівому березі Кременчуцького водосховища (Дніпро), вище за течією на відстані 2 км розташоване село Пронозівка, нижче за течією на відстані 0,5 км розташоване село Кагамлик. Поруч проходить автомобільна дорога Н08.
Площа населеного пункту — 58,5 га.
Населені пункти поряд
- Пронозівка - 2км
- Кагамлик - 3км
- Бориси - 7.5км
- Мозоліївка - 9.5км
- Градизьк - 10км
- Броварки - 13км
- Кирияківка - 14км
- Пироги - 23км
- Глобине - 31км
- Кременчук - 37км
*Відстані вказані згідно розрахунків онлайн мап.
Населення
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 67 громадяни з кількістю дворів — 54.[1]
Село є відділком ТОВ СГП «Надія».[1] - можливо, колишній колгосп ім. Крупської.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 60 | 98.36% |
| російська | 1 | 1.64% |
| Усього | 61 | 100% |
Інфраструктура
Загальні відомості про анфраструктуру
- Близько 65% доріг асфальтовані, проїзд до р.Дніпро (водосховище) не асфальтовано.
- Є стабільне електропостачання.
- З 2013 року село газифіковане.[1]
- Є провідний оптоволоконний інтернет[3][4], стабільний мобільний зв`язок.
- Підприєпства у селі вудсутні
- Періодично у селі працює магазин.
Вулиці
- Вулиця Чапаєва
- Вулиця Степова
Історія
Заснування
Достеменно не відомо точної дати заснування села. Ось тут кілька згадок, що свідчать про його існування.
За часів існівання Городиська сотня (зараз Градиськ) (Миргородський полк) у переліку населених пунктів Вальківку не знайдено, про те, хутір Кагамлик у списку наявний.
Капніст одержав у 1743 р. від імператриці Єлизавети грамоту на ряд маєтностей в Україні, переважно на Полтавщині.[5]
....выходца из венецианского двора Василия Петровича Капниста. Он, оставив имение в Турции, пошел на службу в русские войска в 1711 году во время Прутского похода Петра Первого. Сенат 15 июля 1743 выдал ему царскую грамоту на владение селами Манжелия, Обуховка, Зуевка, Турбаи, Поповка. Позже он поселил села Ламаное, Васьковку и Пузиков. Поэтому Пузиков основано Капнистом в середине XVIII века. Василий Капнист в 1737-1750 годах был Миргородским полковником, бригадиром русской армии. После гибели в битве при Гросс-Егередорфи 15 августа 1757, во время Семилетней войны, его владения были разделены по указу Сената между сыновьями.[6]
Ново-Георгиевск - есть самое древнее поселение в Херсонской губернии, его основали под названием Крылов русские раскольники, бежавшие из России в царствование Петра Великаго. В начале 18 века он составлял важный пост против Запоржцев и поляков. По повелению императрицы Елисаветы Петровны в 1743 г. полковник Капнист устроил на границах Малороссии укрепления, которые названы Крыловским шанцем, в этом шанце была первоначальна штаб-квартира пандурскаго пехотного, а потом Желтого гусарскаго полков[7].
У 1782 Миргородський полк був ліквідований, його територію включено до Київського намісництва.
На місцевому кладовищі (єдине у селі) існують поховання датовані XIX століття, 1800-тими роками та пізніше. Більшість поховань мають прізвища Ващенко та Михайлик. Все ж поселення не нанесене на мапі Полтавської губернії (видавництва А. Ільіна, 1871 рік, масштаб 20 верств) про те, селища Мозоліївка, Пронозівка ( у ті часи, та на мапі - Великий Узвиз) Бориси, Яроші на мапі присутні.
Село перейшло у власність одного з нащадків роду Марковичів у 1832 році.
Прилукский уездный предводитель дворянства. — По разделу имений отца (1832) получил: Прилукск. у. с. Васьковку, в котором с купленными его отцом у полковника Хвостова, прапорщицы Елены Скоропадской и помещика Нечая, — 303 д. м. п., и хут. за Иваницким яром, — всего 1,651 дес;[8]
На просторах мережі можна віднайти мапи датовані 1910-тим роком (в іншому масштабі), на яких є "хутор Васьковка", та селища поряд: Кагамлик, Пронозівка.
З XIX століття — село було в складі Мозоліївської волості Кременчуцького повіту.
З 1923 року Васьківка ввійшла до складу Градизького району Кременчуцької округи, пізніше в складі Харківської області, а з 1963 року — в складі Глобинського району Полтавської області.
Голодомор
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні інформація що до жертв відсутня.
Примітки
Посилання
- Погода в селі Васьківка [Архівовано 25 червня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |