Василюк Володимир Тихонович
| Особа або особи, які активно редагують цю статтю, за всіма ознаками мають безпосередній стосунок до її предмета. |
Василюк Володимир Тихонович (*1 травня 1941, Щурин, Рожищенський район, Волинська область — †3 лютого 2021, Київ) — український перекладач, журналіст. Член НСПУ з 1990 року. Лауреат премії імені Олени Пчілки (2005).
| Василюк Володимир Тихонович | |
|---|---|
| Народився | 1 травня 1941 Щурин, Рожищенський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР |
| Помер | 3 лютого 2021 (79 років) Київ, Україна |
| Країна | .svg){kind=small} Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | перекладач, журналіст |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Переклав з німецької твори Вольфганга Борхерта, Готфріда Келлера, Анни Зегерс, Зігфріда Ленца, Міри Лобе, Вери Ферра-Мікури[en], Отфріда Пройслера, Кристини Нестлінгер, Міхаеля Енде, Корнелії Функе, Гергарда Фітткау[de] та ін.; з англійської: Джеймса Вілларда Шульца, Джозефа Раза, Майкла Еппла[en].
Біографія
Народився в селі Щурин Волинської області. Був сьомою дитиною в сім'ї. Відвідував сім класів у школі села Щурин, тоді ще 3 роки ходив у школу в селі Доросині.
Батько мав три класи церковно-приходської школи. Батько і найстарший брат Олександр — учасники Другої світової війни.В старших класах під час канікул Володимир Василюк працював у колгоспі. Брат Олександр — у відділенні зв'язку, а Василь — будівельником. Він з бригадою побудував сотні осель у селах Квітневе, Тристень та Щурині. Спорудили і нову простору середню школу у рідному селі.
Володимир Василюк мріяв стати журналістом, але до Львівського університету не пройшов по конкурсу. Після набуття трудового стажу вступив на факультет іноземних мов. Його закінчив у 1964 році і отримав направлення на Волинь. Учителював в Устилузькій середній школі, згодом був запрошенний до Києва на роботу, де працював у відділі туризму обкому комсомолу. Формував молодіжні туристські групи за кордон. Згодом два роки працював у Комітеті молодіжних організацій при ЦК ЛКСМУ. Одночасно почав співпрацювати із провідними київськими журналами. Пропонував для друку переклади ряду творів німецьких і англійських письменників. Згодом повністю перейшов на перекладацьку роботу.
Згодом очолив редакцію іноземної літератури у видавництві «Дніпро». Майже 10 років працював на такій же посаді у видавництві «Молодь». З 1989 до 2002 рр. був головним редактором української редакції часопису «Кур'єр ЮНЕСКО». З 2002 року працював відповідальним секретарем, а з 2005 року головним редактором дитячого журналу «Веселочка».
Співпрацював з багатьома українськими видавництвами. Останні роки життя працював з видавництвом «Рідна мова», де вийшли друком переклади з німецької автора дитячих оповідань Валько.
Переклади
Всього окремими книгами вийшло близько 30 перекладів.
- Віллі Майнк «Сальві-5»
- Джофез Раз «Моральні засади свободи»
- Майкл Еппл «Культурна політика і освіта»
- Анна Зегерс «Довір'я»
- Гербер Отто «Пора лелек»
- Гергард Фітткау «Мій тридцять третій рік»
- Отфрід Пройслер «Чарівний напій», «Водяничок», «Крабат», «Привиденя», «Мала Баба Яга»
- Джеймс Віллард Шульц «Погоня за бізонами», «Ловець орлів»
- Хельмут Ценкер «Дракон Мартин»
- Кристина Нестлінгер «Начхати нам на огіркового короля!», «Пес іде в світ»
- Вера Ферра-Мікура, Міра Лобе «Бабуся на яблуні»
- Герберт Цірґібель «Експерименти професора Пулекса»
- Вольфґанґ Гельд «Світло чорної свічки»
- Кейт Вестерлунд «Чарівна карусель»
- Корнелія Функе «Відчайдух. Кам'яне тіло»
- Валько «Казки Чарівного лісу», «Кіт-лікар. Біле різдвяне диво», «Дивовижне Різдво», «Загублений різдвяний лист», «Злодій у лісі», «Скарб на Бузиновому острові» «Зниклий капелюх», «Катастрофа на ведмежій скелі», «По слідах велетня»
Визнання
- Лауреат премії імені Олени Пчілки.
- Член Національної спілки письменників України.
Посилання
- інтерв'ю Василя Федчука з Володимиром Василюком [Архівовано 4 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- переклади Володимири Василюка [Архівовано 1 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Василюк Володимир Тихонович. Джерело: В. І. Ткаченко. Василюк Володимир Тихонович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32418
- Стаття Раїси Мацюк // Газета "Наш Край". URL: http://dorosyni-school.at.ua/index/volodimir_vasiljuk/0-20 [Архівовано 6 березня 2021 у Wayback Machine.]
- 27 книжок стотисячними накладами. Про творчий ужинок перекладача Володимира Василюка. Автор: Василь Федчук. URL: https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/27-knyzhok-stotysyachnymy-nakladamy [Архівовано 3 березня 2022 у Wayback Machine.]