Василе-Устимівка

Село Василе-Устимівка знаходиться на правому березі річки Мужева Долина, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Дамаска, нижче за течією на відстані 3 км розташоване село Лагоди, на протилежному березі — село Дуб'янщина. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами.

Було це дуже давно. В ті далекі часи українська земля спустошувалася татарськими ордами. Горіли великі міста і малесенькі села, стогнала земля, залита людською кров'ю, але поставити на коліна Русь не змогли люті вороги, бо народ мужньо боронив свою землю.

В одному селі, назви якого вже не пам'ятає ніхто, проживав славний богатир: мужній і сильний Устам. Сила в нього була така, переказують старожили, що міг монету зігнути вдвоє лише двома пальцями. І дружина була в нього справжня красуня: стан стрункий, обличчя рум'яне, коси кольору стиглого жита, а очі сині, мов увібрали в себе всю красу неба. Може, й назвали її Василиною через той дивовижний колір очей. Кохав Устим свою дружину-красуню, на руках, говорять, носив, не міг дня без неї прожити.Та велике горе прийшло в кожен дім. Мов чорна хмара, посунула орда на квітуче й мирне село. Запалали вогнем біленькі хатки, заголосили жінки, заплакали злякані діти. Мов чорна сарана, розсипались татари по долині, зненацька налітаючи то там, то тут, рубали всіх, хто траплявся на шляху. І тоді, як казковий велетень, виступив наперед Устим. Так і кладе по три, по чотири ненависного вороги, а поряд дружина вірная допомагає. Злякалися татари натиску такого, богатиря такого непереможного та й змушені були тікати.І здобули Устим та Василина слави великої, небаченої. Відтоді почали всі говорити, що то село Василини та Устима. Живе й понині на Полтавщині село Василе-Устимівка. Своєю назвою воно через віки проносить пам'ять про славних і незабутніх захисників землі рідної — Василину та Устима^{[джерело?]}.

Засноване як хутір Коновальщина.

1859 року у власницькому селі налічувалось 36 дворів, мешкало 217 осіб (113 чоловічої статі та 104 — жіночої), функціонував завод.^[1]

У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 35 жителів села, що загинули від голоду^[2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Зіньківської міської громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Зіньківського району, село увійшло до складу новоутвореного Полтавського району Полтавської області^[4].

• СХК «Колос».
• ПП «Укрхлібдар».
• ПП «Урожай».
• ТОВ «Надія».

• Клуб.

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Полтавська область

• Погода в селі Василе-Устимівка [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Полтавської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.