Вараждинська жупанія (Королівство Хорватія і Славонія)

Не плутати з Вараждинською жупанією — сучасною адміністративно-територіальною одиницею Хорватії.

Загальна інформація
жупанія
Вараждинська жупанія Varaždinska županija

Інші назви	Varasd vármegye
Входила до складу	Королівство Хорватії і Славонії
Сучасна локація	Хорватія
Період уживання топоніма	1868—1920
Населення	307 010 душ (1910)
Площа	2 521 км² (1910)
Розташування на карті

Положення жупанії (жовтим) у межах Королівства Хорватії та Славонії (зеленим)
Держави на території Вараждинської жупанії
Австро-Угорщина	(1868 — 1918)
Держава словенців, хорватів і сербів	(1918 — 1920)
Королівство сербів, хорватів і словенців	(1920 — 1924)

Вараждинська жупанія (хорв. Varaždinska županija, угор. Varasd vármegye) — адміністративно-територіальна одиниця (жупанія) Королівства Хорватія і Славонія, центром якої був Вараждин.^[1]

Положення

Територія Вараждинської жупанії належала до Хорватського королівства, яке 1102 року вступило в особисту унію з Угорським королівством, а 1526 року спільно з ним увійшло в монархію Габсбургів. У часи Військового порубіжжя територія жупанії лежала в межах Вараждинського генеральства. Після 1607 року посада керівника жупанії (жупана) стала спадковою і була закріплена за дворянською родиною Ердьодів.^[3]

1918 року, коли хорватський парламент розірвав державно-правові відносини з Австрією та Угорщиною, жупанія опинилась у Державі словенців, хорватів і сербів, а 4 червня 1920 року, згідно з Тріанонським договором, увійшла до Королівства СХС,^[4] де (за винятком Меджимур'я) разом із Загребською жупанією в 1924 році потрапила до складу новоствореної Загребської області.^[5]

1900 року жупанія налічувала 279 448 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:^[6]

хорватська: 270 897 (96,9%)
сербська: 2 464 (0,9%)
німецька: 1 654 (0,6%)
угорська: 1 061 (0,4%)
словацька: 126 (0,0%)
руська: 4 (0,0%)
румунська: 1 (0,0%)
інші чи невідомі: 3 241 (1,2%)

Згідно з переписом населення 1900 р., жупанія включала такі релігійні громади:^[7]

римокатолики: 275 111 (98,5%)
православні серби: 2 502 (0,9%)
юдеї: 1 612 (0,6%)
лютерани: 161 (0,0%)
кальвіністи: 31 (0,0%)
грекокатолики: 26 (0,0%)
унітаріани: 0 (0,0%)
інше чи невідомі: 5 (0,0%)

1910 року жупанія налічувала 307 010 жителів, які поділялися на такі мовні спільноти:^[6]

хорватська: 300 033 (97,7%)
сербська: 2 384 (0,8%)
німецька: 1 172 (0,4%)
угорська: 1 095 (0,4%)
словацька: 41 (0,0%)
руська: 0 (0,0%)
румунська: 2 (0,0%)
інші чи невідомі: 2 283 (0,7%)

Згідно з переписом населення 1910 р., жупанія включала такі релігійні громади:^[7]

римокатолики: 303 038 (98,7%)
православні серби: 2 409 (0,8%)
юдеї: 1 341 (0,4%)
лютерани: 114 (0,0%)
грекокатолики: 61 (0,0%)
кальвіністи: 42 (0,0%)
унітаріани: 0 (0,0%)
інше чи невідомі: 5 (0,0%)

Жупанія на початку ХХ ст. мала такий адміністративно-територіальний поділ: