Вакуленчук
| селище Вакуленчук | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Чуднівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040610020071169 |
| Основні дані | |
| Засновано | 1952 |
| Колишня назва | Великі Коровинці-2 |
| Статус | із 2024 року |
| Площа | 3,69 км² |
| Населення | 2 192 (2001) |
| Густота | 399,9 осіб/км²; |
| Поштовий індекс | 13246 |
| Телефонний код | +380 |
| Географічні координати | 49°56′30″ пн. ш. 28°18′11″ сх. д. / 49.94167° пн. ш. 28.30306° сх. д. 28°18′11″ сх. д. / 49.94167° пн. ш. 28.30306° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 258 м |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Михайленки |
| До станції: | 4,5 км |
| До райцентру: | |
| - залізницею: | 12 км |
| - автошляхами: | 22,5 км |
| До обл. центру: | |
| - автошляхами: | 54,4 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | вул. Героїв Майдану, 104, м. Чуднів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13201 |
| Карта | |
  Вакуленчук | |
 Вакуленчук | |
 | |
Вакуленчук (до 1986 року — Великі Коровинці-2) — селище в Україні, у Чуднівській міській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 2 192 особи (2001).
Загальна інформація
ред. кодРозміщується за 30 км від Чуднова, 70 км від Житомира та 4,5 км від залізничної станції Михайленки. Площа — 0,2 км². Населене переважно українцями. В селищі встановлено обеліск слави на честь загиблих у Другій світовій війні[1].
Населення
ред. кодВідповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 2 432 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 2 192 особи[2].
Історія
ред. кодВід 1946 року проводилися дослідження можливості розміщення ракетної бази. Засноване 1952 року як військове селище під назвою Великі Коровинці-2, після утворення 2-го ракетного арсеналу Ракетних військ стратегічного призначення.[1] 1 липня 1986 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Житомирської області», присвоєно назву Вакуленчук, на честь земляка Григорія Вакуленчука — учасника революційного руху у Севастополі[3][4].
4 серпня 1986 року, відповідно до рішення виконкому Житомирської обласної ради, віднесене до категорії селищ міського типу з утворенням Вакуленчуківської селищної ради[5][6].
19 листопада 2001 року відправлена на ліквідацію до російського Павлограда остання найпотужніша в світі твердопаливна бойова ракета-носій 15Ж60 (за термінологією НАТО — СС-24). Станом на 2005 рік — закрите військове містечко. В поселенні були загальноосвітня школа, дитячий садок, лікарня, амбулаторія, будинок офіцерів, 2 будинкоуправління, 2 стадіони[1].
У 2006 році засновано парафію Святих верховних апостолів Петра і Павла Української греко-католицької церкви. 2006 році адміністратором парафії став о. Іван Цихуляк. У 2008 році адміністратором громади призначений о. Роман Шкрібенець[7]
16 січня 2017 року поблизу селища було ліквідоване сховище радіоактивних відходів, яке виникло за радянських часів[8].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію Вакуленчуківської селищної ради включено до складу Чуднівської сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[9].
Примітки
ред. код
|
| |||||||||||