Білоруська залізниця

• Міжнародні лінії
• Комерційні лінії
• Міжрегіональні лінії
• Регіональні лінії
• Міські лінії

З квітня 2021 року Білоруська залізниця ухвалила рішення про озвучення оголошень білоруською мовою. На залізничних вокзалах оголошення здійснюються білоруською та російською мовами, на зупинних пунктах та інших станціях — лише білоруською мовою.

Попереджувальні оголошення (про заборону паління, про правила безпеки тощо) транслюються виключно білоруською мовою. Відтепер така практика застосовується не тільки щодо регіональних поїздів, а й міжрегіональних (раніше інформували переважно російською мовою)^[3].

Проєкти електрифікації

Державною програмою розвитку залізничного транспорту Білорусі на 2011—2015 роки передбачено електрифікація дільниць Осиповичі — Жлобин — Гомель, Жлобин — Калинковичі та Молодечно — Гудогай — Держкордон загальною протяжністю 387 км. З усіх проєктів станом на 2017 рік не було електрифіковано лише дільницю Жлобин — Калинковичі.

У 2018 році заплановано електрифікацію ділянки Жлобин — Калинковичі^[4][5].

Впродовж 2018—2021 років заплановано електрификацію білоруської дільниці від Жлобина до держкордону України (ділянка Бережесть — Коростень — Житомир — Бердичів), що дозволить запустити потяг «Вікінг» на електротязі до Вільнюса^[6].

У середньому щороку проводиться електрифікація 100 км шляху.

25 січня 2022 року на комп'ютерну мережу компанії «Білоруська залізниця» була організована кібератака. Хакерська група «Кіберпартизани» планували уповільнити роботу залізничної мережі, за допомогою якої до Білорусі перекидають російські війська під приводом навчань. На доказ роботи, хакери виклали скріншоти сервера бекапів у процесі їхнього знищення. При цьому вони наголосили, що «автоматику та системи безпеки, щоб уникнути аварійних ситуацій» вони не чіпали.

В ході атаки хакери висунули дві умови: звільнення 50 політв'язнів, які найбільше потребують надання медичної допомоги та зупинка «угруповання військ РФ в Республіці» Білорусь^[7].

На тлі вторгнення Росії в Україну Канада 22 листопада 2022 року ввела санкції проти Білоруської залізниці та її глави Володимира Морозова, а наприкінці січня 2023 року Білоруська залізниця потрапила під санкції України^[8][9]. У червні 2023 року ЄС та Швейцарія, а в листопаді того ж року Україна також запровадила санкції проти Володимира Морозова; у лютому 2024 року до них приєдналася Австралія^[9].