Білогірський район (АРК, 1921—2023)

район Криму


Білогі́рський райо́н (до грудня 1944 року — Карасубазарський район, крим. Qarasuvbazar rayonı) — колишній район у складі Автономної Республіки Крим, зараз входить до складу нового Білогірського району.

Білогірський район
адміністративно-територіальна одиниця
ГербПрапор
Розташування району
Район на карті Автономна Республіка Крим
Основні дані
Країна:Україна Україна
Область:Автономна Республіка Крим
Код КАТОТТГ:UA01040000000069938
Утворений:1917
Населення: 64359 (на 1.01.2019)
Площа:1894 км²
Густота:33.8 осіб/км²
Тел. код:+380-6559
Поштові індекси:97600—97661
Населені пункти та ради
Районний центр:Білогірськ
Міські ради:1
Селищні ради:1
Сільські ради:17
Міста:1
Смт:1
Села:76
Селища:2
Районна влада
Голова ради:Худоба Степан Сергійович
Голова РДА:Русецький Олег Леонідович[1]
Вебсторінка:Білогірська РДА
Адреса:97600, Автономна Республіка Крим, Білогірський район, м. Білогірськ, вул. Миру, 1
Мапа
Мапа

Білогірський район у Вікісховищі

Розташовувався у її центральній частині в межах Кримської передгірно-лісостепової фізико-географічної області й Головної гірсько-лугово-лісової гряди Кримських гір. Районний центр — місто Білогірськ.

Загальні відомості

На півночі район межує із Красногвардійським та Нижньогірським, на північному сході із Ічкінським, на сході з Кіровським районами, на півдні із Судацькою та Алуштинською міськими радами та із Сімферопольським районом на заході.

Курманський районНижньогірський районІчківський район
Сімферопольський район Іслямтерецький район
Сімферопольський районАлуштинська міська радаСудацька міська рада

Територія району охоплює частину Головного пасма Кримських гір, передгір'я і передгірні рівнини. Перевищення відносних висот у межах району близько 1000 м. Належить до передгірного Кримського посушливого, дуже теплого агрокліматичного району.

Адміністративний склад

До складу району входить місто Білогірськ, селище міського типу Зуя, 76 сіл та 2 селища, які підпорядковані відповідно одній міській:

  • Білогірська міськрада;

одній селищній:

  • Зуйська селищна рада;

та 17 сільським радам:

  • Ароматнівській, Багатівській, Василівській, Вишенській, Зеленогірській, Земляничненській, Зибинській, Кримськорозівській, Криничненській, Курській, Мельницькій, Мічурінській, Муромській, Новожилівській, Русаківській, Цвіточненській та Чорнопільській.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]
СтатьВсьогоДо 15 років15-2425-4445-6465-85Понад 85
Чоловіки31 1906026488794157635314087
Жінки34 71158224960958384335554359


Національний склад населення району за переписом 2001 та 2014 років [1]

20012014
чисельністьчастка, %чисельністьчастка, %
росіяни32 70649,231 28451,8
кримські татари19 42529,218 62330,8
українці10 74916,26 0099,9
білоруси6220,93220,5
татари4540,71 8093,0
греки2630,42100,4
поляки1930,31330,2
вірмени1900,32020,3
узбеки1300,21490,3
німці1020,2550,1
молдовани870,1570,1

Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом (2001)[3]

російськакримськотатарськаукраїнська
Білогірський район60,428,97,9
м. Білогірськ62,827,67,5
смт Зуя66,920,64,8
Ароматнівська сільрада69,119,410,7
Багатівська сільрада51,340,27,5
Василівська сільрада65,623,16,6
Вишеннська сільрада58,234,56,5
Зеленогірська сільрада56,730,611,5
Земляничненська сільрада45,148,05,4
Зибинська сільрада78,86,711,4
Криничненська сільрада74,214,89,8
Кримрозівська сільрада79,513,15,9
Курська сільрада69,227,23,1
Мельнична сільрада50,035,712,4
Мічурінська сільрада45,048,95,1
Муромська сільрада51,230,813,4
Новожилівська сільрада39,346,910,1
Русаківська сільрада65,818,813,4
Цвіточненська сільрада45,444,38,9
Чорнопільська сільрада50,937,58,0

Історія

Територія району була заселена з давніх часів. В урочищі Біла Скеля досліджені стоянки епохи раннього палеоліту; виявлено декілька неолітичних поселень (4 тис. до н. е.), два поселення бронзової доби (3 тис. до н. е.), понад 20 курганів тощо.

Природні ресурси

Переважають чорноземи карбонатні та південні (48% площі району), гірсько-лісові (бурі) і гірсько-лучні чорноземновидні ґрунти (на яйлі).

Площа лісів — 49,8 тис. га. Поширені хвойні (кримська сосна; 12%) і широколистяні (дуб, бук, граб) породи.

У районі наявні заповідники: Карабі-яйла і Кубалач; пам'ятки природи державного значення: Ак-Кая, Карабі-Яйлінська улоговина, Карасубаші; заповідне урочище і 2 пам'ятки природи місцевого значення.

Корисні копалини

З корисних копалин поширені такі матеріали: цегляно-черепичні глини, вапняки, мергель, галечник, гравій.

Водоймища

До найбільших річок належать: Біюк-Карасу, Індол, Бурульча, Бештерек, Зуя. Влітку деякі з них пересихають.

Водосховища: Білогірське водосховище, Тайганське водосховище.

Економіка

Трудові ресурси району становлять 35,1 тис. осіб. У народному господарстві працюють 19,5 тис. осіб.

Провідним у районі є сільське господарство. Район спеціалізується на виробництві фруктів, винограду, овочів, тютюну, ефіроолійних культур, зерна (озима пшениця, озимий ячмінь, овес, кукурудза), а також — молока, м'яса, шерсті.

Під сільськогосподарські угіддя — 115,2 тис. га, в тому числі орних земель — 62,8 тис. га, під садами та виноградниками — 8,5 тис. га, під пасовищами — 43,6 тис. га. Працює 13 колективних господарств, 2 державних сільськогосподарських підприємства і 2 допоміжних сільськогосподарських виробництва.

На території району розміщено 10 промислових підприємств, які виробляють будівельні матеріали, харчові продукти та винно-горілчані вироби, 2 підприємства лісового господарства, 2 автотранспортних підприємства і 9 будівельних організацій. Найбільші з них: Білогірський виноробний завод, філіал ВАТ «Харчпром Білогірський завод продтоварів», КП «Монтажно-заготовчий завод», ОАТП «Білогірський ЗБМ», КП «Білогірське кар'єроуправління», завод із перероблення ефіроолійних культур (с. Кримська Роза).

На території району розміщено «Парк левів "Тайган"».

Транспорт

Автомобільних доріг — 314,9 км. Територією району проходить автотраса республіканського значення Р23: Сімферополь — Феодосія — Керч.

Соціальна сфера

На території району: професійно-технічне училище, філіал навчально-курсового комбінату з підготовки фахівців сільського господарства; 30 загальноосвітніх шкіл, у тому числі 2 із кримськотатарською мовою навчання та одна вечірня, краєзнавчий музей (Білогірськ); 4 лікарні, 8 амбулаторій, 2 поліклініки та 31 фельдшерсько-акушерський пункт.

Пам'ятники

Серед архітектурних пам'ятників — залишки караван-сараю (м. Білогірськ) і Топловський Троїце-Парасківський жіночий монастир (1864, с. Учебне).

Примітки

Посилання

🔥 Top keywords: Головна сторінкаЧемпіонат Європи з футболу 2024Спеціальна:ПошукВікіпедія:Культурна спадщина та видатні постаті (2024)Збірна України з футболуБріджертониЧемпіонат Європи з футболу 2020YouTubeУкраїнаЧемпіонат Європи з футболуЗбірна Румунії з футболуРебров Сергій СтаніславовичГлобальний саміт мируРадіо «Свобода»ДефолтРумуніяЛунін Андрій ОлексійовичНаціональна суспільна телерадіокомпанія УкраїниДень батькаДовбик Артем ОлександровичШевченко Андрій МиколайовичЯрмоленко Андрій МиколайовичЧемпіонат Європи з футболу 2024 (кваліфікаційний раунд)Мудрик Михайло Петрович138-ма зенітна ракетна бригада (Україна)FacebookЄрмак Андрій БорисовичСексВійськові звання України22-га окрема механізована бригада (Україна)Зінченко Олександр ВолодимировичТериторіальний центр комплектування та соціальної підтримкиДумками навиворіт 2Чемпіонат Європи з футболу 2016Список операторів систем розподілу України2024 у телебаченніMegogoСписок українських жіночих іменКиїв