Бігарські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігаціїПерейти до пошуку
Бігарі
हरियाणवी
Поширена вІндія (Бігар), Непал
НосіїБлизько 30 млн.
Писемністьдеванаґарі
КласифікаціяІндоєвропейська сім'я
Індо-іранські мови
Індоарійські мови
Східна зона
Бігарі
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1bh
ISO 639-2bih
SILbih

Біга́рські мови, біга́рі — підгрупа східних індоарійських мов, поширених переважно в штаті Бігар та прилеглих штатах Індії. Головними серед них є боджпурська, маґадська та майтильська. Боджпурська і майтильська мови також поширені на півдні Непалу, в цій країні їх носії складають близько 20 % населення. Проте в Індії, незважаючи на велике число носіїв, мови групи офіційно не визнаються та, починаючи з перепису 1961 року, розглядаються як діалекти гінді. Навіть в Біхарі, де цими мовами розмовляє переважна більшість населення, урядові та освітні установи змушені користуватися стандартним гінді.

За переписом населення Індії 2001 року чисельність носіїв бігарських мов була такою[1]:

моваанглійська назвакількість носіїв
боджпуріBhojpuri33 099 497
маґадіMagadhi/ Magahi13 978 565
майтиліMaithili12 178 673
хортаKhortha/ Khotta4 725 927
садріSadan/ Sadri2 044 776
наґпуріяNagpuria1 242 586
сурджапуріSurjapuri1 217 019
курмаліKurmali Thar425 920
панчпарґаніяPanch Pargania193 769

Див. також

ред. код

Примітки

ред. код

Посилання

ред. код
Вікіпедія
Вікіпедія


Навігаційне меню