Бєльці
| Цю сторінку запропоновано перейменувати на Більці.Можливо, її поточна назва не відповідає нормам української мови або правилам іменування статей у Вікіпедії. Пояснення причин і обговорення — на сторінці Вікіпедія:Перейменування статей. |
Більці[10][11][12][13], також Бєльці (рум. Bălți) — найбільше місто у північній частині Республіки Молдова, на річці Реуті (басейн Дністра), приблизно за 127 км на північний захід від Кишинева. Друге місто за економічною важливістю, третє за кількістю населення у країні. Муніципій Більці — це найважливіший транспортний вузол (2 залізничних вокзала (Бєльці-Слободзея, Бєльці-Ораш), аеропорт, автовокзал, а також промисловий округ, культурний та діловий центр, який найчастіше називають «північною столицею» Молдови[14].
Назва
Назва походить від румунського слова «бєлць», що означає «болота, калюжі» (в однині — «бáлте» чи «бáлце»). Вважається, що місто отримало таку назву через те, що розташоване серед боліт і замулених озер[15].
Географія
Місто розташоване на півночі Молдови, по обидва береги річки Реут. Більша частина міста лежить навкруги болота в центрі Бельців. Житлові квартали міста оточує Білицький степ. Територією міста протікають річки Копачанка і Флемінде (басейн річки Реута). На території є штучні стави: Комсомольське, Городське, Кирпичне. Площа міста — 41,42 км² з передмістями — 78 км².
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим континентальним кліматом з теплим літом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 20.3 °C (68.6 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -4 °С (24.8 °F)[16].
| Клімат Бєльць | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −0,5 | 1,3 | 7 | 15,9 | 22 | 24,9 | 26,2 | 26 | 21,8 | 15,2 | 7,6 | 2,1 | 14,1 |
| Середня температура, °C | −4 | −2 | 2,7 | 10,2 | 15,9 | 19 | 20,4 | 19,8 | 15,7 | 9,8 | 4 | −0,9 | 9,2 |
| Середній мінімум, °C | −7,5 | −5,4 | −1,6 | 4,5 | 9,9 | 13,1 | 14,5 | 13,5 | 9,5 | 4,3 | 0,3 | −4 | 4,3 |
| Норма опадів, мм | 31 | 28 | 28 | 44 | 55 | 86 | 79 | 49 | 43 | 22 | 34 | 30 | 529 |
| Днів з опадами | 11 | 11 | 9 | 11 | 12 | 13 | 11 | 8 | 8 | 6 | 9 | 11 | 120 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Перша документальна згадка про існування поселення на місці сучасних Бєльці датується 1421 роком. Цей рік прийнято вважати роком заснування міста.
1779 року на запрошення турецького паші в Бєльцях оселилися єврейські купці.
Розташоване на перехресті великих доріг, які пов'язували Чернівці, Хотин, Сороки з Кишиневом, Бендерами, Аккерманом, Ізмаїлом, місто поступово ставало значним торговим центром Бессарабії. Головним предметом торгівлі була худоба.
У 1894 році була побудована залізниця Більці-Унгени-Кишинів та Рибниця-Більці-Окниця.
Економічний розвиток Бєльців продовжувався і після приєднання Бессарабії до Румунії в 1918 році.
Бєльці сильно постраждали під час Другої світової війни. Більшість єврейського населення, що залишилося в місті, було вбито.
У 1991 році проголошено незалежність Молдови, місто стало другим за розміром в незалежній країні після столиці.
Промисловість
3аводи: спиртовий, винно-коньячний, цукровий, кукурудзо-калібрувальний, будматеріалів, 2 маслозаводи, м'ясокомбінат, хутряна, головних уборів, швейна, меблева фабрики тощо.
1 травня 2024 року в Бєльця відкрито «МакДональдз», перший заклад в країні поза столичним регіоном.[17]
Транспорт
У місті розташовані дві залізничні станції (Бєльці-Ораш та Бєльці-Слободзея).
26 червня 1972 року в місті відкритий тролейбусний рух. Обслуговує підприємство — «Тролейбусне управління міста Бєльці».
Бєльці є один із двох центрів цивільної авіації, у минулому — центром військової авіації Молдови. Під час Другої світової війни головну військово-повітряну базу в Бельцах у Сінгуренах обслуговували 5 передових авіабаз: дві в Молдовській РСР та три в Українській РСР.
В місті Бєльці розташовані два аеропорти:
Адміністративно-територіальний устрій
До складу Бельцької міської ради входять два села: Єлизавета та Садовоє.
Населення
Згідно з офіційними даними Відділу статистики та соціології Республіки Молдова, станом на 1 січня 2006 року постійне населення м. Бєльці становило 122,7 тис. осіб[18]. Разом із навколишніми передмістями (3,5 тис. у Єлизаветівці, 1,4 тис. — у Садовому [2] [Архівовано 13 лютого 2008 у Wayback Machine.]) Бєльці утворюють Бєльцький муніципалітет із сукупним населенням 127,6 тис. мешканців.
Перепис населення 2004 року
Згідно з даними перепису 2004 року, населення м. Бельці становило 127 561 особу[19]. Міське населення — 122 669 осіб, сільське населення — 4 892 осіб[19]. Чоловіки — 58 418, жінки — 69 143[20].
Етнічний склад[19]:
| Національність | Кількість (осіб.) | % |
|---|---|---|
| молдовани | 66 877 | 52,4 % |
| українці | 30 288 | 23,7 % |
| росіяни | 24 526 | 19,2 % |
| румуни | 2258 | 1,8 % |
| болгари | 297 | 0,2 % |
| гагаузи | 243 | 0,2 % |
| інші | 2889 | 2,3 % |
| без відповіді | 183 | 0,1 % |
Результати всіх переписів населення[21]
| Рік | 1897 | 1930 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2004 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Кількість (тис. осіб.) | 18,5 | 30,6 | 67,7 | 105,5 | 126,9 | 161,5 | 127,6 |
Пояснення: у 1897 році перший перепис населення Російської імперії; у 1930 році — перепис населення Румунії; у 1959, 1970, 1979, 1989 роках проводилися Всесоюзні переписи населення.
Мова
Розподіл населення міста Бельці за мовою за даними перепису 2004 року[19]
| Мова | Чисельність | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 52 035 | 40,79% |
| молдовська | 48 522 | 38,04% |
| румунська | 13 258 | 10,39% |
| українська | 12 317 | 9,66% |
| гагаузька | 111 | 0,09% |
| болгарська | 102 | 0,08% |
| інші | 1 013 | 0,79% |
| не визначилися | 203 | 0,16% |
| всього | 127 561 | 100,00% |
Культура
Фестивалі:
- Міжнародний фестиваль молодих виконавців «Хрустальный аист».
- Етнокультурний фестиваль «Єдність через різноманіття»
Заклади культури:
- Національний театр імені Васіле Александрі
- Регіональний музей історії та етнографії
- Картинна галерея імені Антіоха Кантеміра
- Муніципальна бібліотека імені Еуджена Кошеріу (румунська).
- Муніципальний палац культури
- Центр культури та молоді (колишній Будинок культури заводу РЕУТ)
- Палац культури «Флакера» (8-й квартал)
- Палац культури «Молдова»
- Кінотеатр «Patria-Balti»
Пам'ятки історії та архітектури
- Церква Святого Миколая (1795)
- Церква Різдва Богородиці (1884)
- Церква Святого Григорія, просвітителя Вірменії (1916)
- Собор Святих Рівноапостольних Костянтина і Олени (1935)
- Церква Святого Преподобної Параскеви (1934)
- Церква Святих Апостолів Петра і Павла (1929)
- Церква Святих Архангела Михаїла і Гавриїла (1933)
- Будівля Бєльцького єпархіального управління (1934)
- Пам'ятник воїнам, полеглим в Афганістані (1999)
- Пам'ятник Тарасові Шевченку (2001)
- Пам'ятник Стефанові Великому (2003).
- Маріїнський сквер
Освіта
.jpg)
Заклади вищої освіти:
- Бєльцький державний університет імені Алеко Руссо [22]
- Дністровський інститут економіки і права
- Бєльцька філія Балтійського інституту економіки, політики і права
- Бєльцький навчальний центр молдовської філії Сучасного гуманітарного інституту (академії).
Заклади середньо-спеціальної освіти:
- Педагогічний коледж імені Й. Крянґе
- Політехнічний коледж
- Медичний коледж
- Музично-педагогічний коледж
- Технічний коледж залізничного транспорту
- Коледж легкої промисловості.
Заклади середньої освіти:
- 12 теоретичних ліцеїв
- 10 середніх шкіл
- 2 гімназії
- 1 початкова школа
У місті також діють 36 дитячих дошкільних закладів.
Релігія
Релігійний склад[23]:православні — 110 961, баптисти — 2609, католики — 990, адвентисти сьомого дня — 576, п'ятидесятники — 487, методисти — 296, євангельські християни — 166, мусульмани — 106, пресвітеріани — 77, старообрядці — 47, реформати — 44, послідовники інших вірувань — 2161; атеїсти — 544 осіб, агностики — 3304, без відповіді — 5193.
Міста-побратими
| Місто | Країна | Дата угоди |
|---|---|---|
| Стрий |  Україна | 1980 |
| Смолян |  Болгарія | 1985 |
| Ларіса |  Греція | 1986 |
| М'єркуря-Чук |  Румунія | 1993 |
| Дюла |  Угорщина | 1995 |
| Орша |  Білорусь | 1996 |
| Ізмір |  Туреччина | 1997 |
| Хмельницький | Україна | 1997 |
| Лейкленд |  США, штат Флорида | 1997 |
| Кесон |  Північна Корея | 1997 |
| Вітебськ | Білорусь | 2002 |
| Речиця | Білорусь | 2005 |
| Мілес | Греція | 2006 |
| Чернівці | Україна | 2013 |
Відомі особи
- Альперін Михайло Юхимович — джазовий музикант, у 1970-ті роки жив і навчався у місті Бєльці.
- Борщак Ілько (1894—1959) — український політичний діяч, історичний публіцист і журналіст єврейського походження.
- Брандіс Ірина Михайлівна (* 1973) — радянська, молдовська і румунська шахістка.
- Ботнарюк Вадим Маркович — продюсер
- Волонтир Міхай Єрмолайович (1934—2015) — актор
- Григорій (Герш) Якович Пінкензон (1915—1976) — ізраїльський політичний діяч, відомий як Цві Гершоні
- Глейбман Єва Вольфівна — молдавська радянська лінгвістка.
- Добровольський Юрій Антонович — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу.
- Ільєнко Владеліна Олегівна (* 1976) — українська та російська яхтсменка. Майстер спорту міжнародного класу (вітрильний спорт).
- Лернер Ісай Петрович (1911—1976) — український терапевт.
- Новгородський Володимир Михайлович (1962—2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Панчук Василь Тарасович — примар муніципію Белць.
- Плохотнюк Євген Пилипович — ректор Бельцького державного університету ім. Алеку Руссо.
- Ріхтер Анатолій Петрович (нар. 1930) — український співак (бас), народний артист УРСР.
- Семерня Олесь, художник, автор понад 600 картин.
- Феона Олексій Миколайович (1879—1949) — видатний діяч радянської оперети, актор і режисер, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1941), народний артист Карельської АРСР (1943), організатор Ленінградського театру музичної комедії.
Див. також
Консульства
Австрія: Консульство Австрії [Архівовано 2 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Міхай Вітязул, 47)
Румунія: Консульство Румунії [Архівовано 31 березня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Сфынтул Николае, 51)
Україна: Консульство Украïни [Архівовано 13 травня 2022 у Wayback Machine.] (вул. Київська, 143)
Примітки
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання){{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)Література
- Більці // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955. — Кн. 2, [т. 1] : А — Головна Руська Рада. — С. 136. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Більці // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1930. — Т. 1 : А – Ж. — С. 327. — 676 с. / див. на djvu лист 177.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бєльці |
- balti.md [Архівовано 15 серпня 2011 у Wayback Machine.] — офіційний сайт Примерії муніципії Бєльці
- beltsy.md [Архівовано 6 лютого 2012 у Wayback Machine.] — неофіційний сайт міста Бєльці
- beltsymd.ru [Архівовано 4 лютого 2012 у WebCite] — неофіційний сайт міста Бєльці
- madhouse.md — неофіційний сайт міста Бєльці
- beltsy.org [Архівовано 24 серпня 2011 у Wayback Machine.] — портал «Бєльці-онлайн»
- balti.110mb.com — неофіційний сайт міста Бєльці
- Світлини міста Бєльці [Архівовано 30 травня 2012 у WebCite]
| Ришканський район | Синжерейський район | |
| Глоденський район |  | Синжерейський район |
| Фалештський район | Синжерейський район |