Бюро журналістських розслідувань (Лондон)

2010 року Бюро заснували колишня репортерка газети Санді-таймз Елейн Поттер, яка працювала над викриттям скандалу з талідомідом, зі своїм чоловіком Девідом Поттером^[en], засновником компанії з розробки програмного забезпечення Psion^[en]. Початкове фінансування проекту, в розмірі 2 млн. фунтів стерлінгів, надав благодійний фонд Поттерса^[6]. Одним із джерел натхнення Елейн називає неприбуткову організацію ProPublica, створену за два роки до того, що базується в Нью-Йорку, діє з подібною місією, й також фінансується за рахунок благочинності^[7].

Додаткова підтримка надійшла від Міського університету Лондона^[en], що надав приміщення під офіс^[8], а також від компанії Google, яка надала програмне забезпечення та провела навчання^[6].

Напередодні початку роботи виконувачем обов'язків редактора був Стівен Ґрей^[en][9], до того як першим постійним головним редактором став Ієн Овертон^[en][10].

У грудні 2012 року Крістофер Гірд, колишній редактор команди Інсайту (Санді-таймз)^[en], змінив Ієна Овертона на цій посаді^[11], а 2014 року головною редакторкою стала Рейчел Олдройд^[en][5].

29 січня 2017 року Сили спеціальних операцій США провели операцію в селі Якла, район Кіфа^[12][13], провінції Аль-Байда в центральному Ємені. Це був перший рейд, санкціонований президентом Дональдом Трампом^[14]. Американські військові спочатку заперечували наявність жертв серед мирного населення, але пізніше заявили, що ведуть розслідування, чи вони були^[15]. У ході розслідування, проведеного Бюро на місці, було виявлено, що загинуло 9 дітей віком до 13 років, а наймолодшою жертвою стала тримісячна дитина. Окрім дев'яти дітей, також було вбито одну вагітну жінку^[16]. Ґардіан^[17], Ньюзвік^[18] та багато інших ЗМІ підхопили цей сюжет.

2 жовтня 2016 року Бюро, у співпраці з газетою Санді-таймз, повідомило, що Пентагон заплатив британському PR-агентству "Bell Pottinger" $ 540 млн. за створення фальшивих відео про терористів, фейкових статей для арабських інформаційних каналів та відео з пропагандою^[19][20].

Розслідування Ебіґейл Філдінґ-Сміт та Крофтона Блека викрили деталі цієї багатомільйонної операції. З травня 2007 року по грудень 2011 року, згідно з Таймз і Бюро, Міністерство оборони США заплатило агентству Bell Pottinger за п'ять контрактів^{[21] [22]}. Лорд Белл підтвердив, що агентство Bell Pottinger доповіло Пентагону, ЦРУ та Раді національної безпеки США про свою роботу в Іраку^[23].

Бюро продовжує розслідувати загрозу, викликану бактеріями стійкими до антибіотиків. У грудні 2016 року Мадлен Девіс, у співпраці з газетою Санді-телеґраф, виявила, що супербактерії вбивають щонайменше вдвічі більше людей, ніж за оцінками уряду^[24]. У жовтні 2016 року Ендрю Васлі, працюючи з Ґардіан, виявив, що свинина, інфікована метицилін-резистентним золотистим стафілококом^[en], продається в мережах супермаркетів Asda та Sainsburys^[25].

Бюро моніторить людські втрати внаслідок ударів дронів у Пакистані^[en], Ємені^[en] та Сомалі. У Ємені та Сомалі ці цифри також включають жертви внаслідок ударів дронів, авіаударів, ракетних ударів і наземних операцій. На відміну від інших організацій, що відстежують такі випадки загибелі, Бюро зосереджується на визначенні смертельних випадків серед невійськових, включаючи дітей^[26]. Дані цього дослідження опубліковані в Інтернеті^[27]. 2013 року Джек Серле став одним із трьох репортерів Бюро, що виграли премію Марти Ґеллгорн в галузі журналістики за "їхнє дослідження дронових воєн Барака Обами та їх наслідків для цивільних осіб"^[28].

Серія статей 2016 року авторства Мелані Ньюман викрила "справжніх вовків з Волл-стріт", що були учасниками шахрайства з бінарними опціонами. За даними глави кримінального відділу Національного бюро розвідки шахрайства, детектива-головного інспектора Енді Файфа, це найбільше шахрайство, яке нині здійснюється проти британських об'єктів. Щодня поліція отримує в середньому два звіти про шахрайства з бінарними торговими опціонами, а пересічний інвестор втрачає 16 тис. фунтів стерлінгів. Файф описав це як "лише вершину айсберга", тому що про більшість шахрайств не повідомляють у поліцію, оскільки шахраї зазвичай перебувають за кордоном^[29].

У лютому 2016 року Верховний суд Великої Британії постановив, що закон про «об'єднане товариство^[en]» у справах про вбивство, який дозволяє пред'явити звинувачення декільком особам в одному й тому ж злочині, хоча вони, можливо, відігравали в ньому зовсім різні ролі, був неправильно витлумачений^[30]. Це сталось після тривалого розслідування Бюро про об'єднане товариство^[31]. Бюро виявило, що чорношкірих британців більш ніж утричі частіше засуджують до довічного ув'язнення за звинуваченням в об'єднаному товаристві, ніж усіх інших ув'язнених^[32]. Троє репортерів Бюро, включаючи Мейва Маккленагана, отримали нагороду Ради адвокатів^[en] за юридичний репортаж у 2013-14 роках за висвітлення цього випадку^[33].

Це розслідування, у співпраці з Файненшл таймз, про те, як використали структурні фонди Європейського Союзу, й чи така політика досягла поставлених цілей^[34]. Виявилось, що організовані злочинні синдикати виводили мільйони євро, і ці гроші використали для підтримки багатонаціональних корпорацій замість малих та середніх підприємств, включаючи фінансову допомогу для тютюнової фабрики British American Tobacco^[34]. Бюро, спільно з компанією Бі-Бі-Сі, створило про цю історію^[35] серію програми «Файл на 4^[en]» яка отримала Європейський приз за репортаж Університетської асоціації сучасних європейських студій (UACES)^[36].

Фірма зі зв'язків з громадськістю Bell Pottinger^[en] була в центрі операції з прихованою зйомкою Бюро, історію про яку опублікувала газета Індепендент. У кадрі вище керівництво запевняє, що може організувати розмову прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Камерона з китайським прем'єром від імені одного з їхніх клієнтів протягом 24 годин, і що у них є команда, яка "сортує" негативне висвітлення у Вікіпедії^[37].

Згодом агентство Bell Pottinger поскаржилось у Комісію з розгляду скарг щодо преси^[en] на це розслідування, проте скаргу відхилили^[38].

Розслідування у співпраці з газетою Індепендент виявило, що кількість людей, яка померла у поліцейському відділку, після примусового затримання, була вищою, ніж в офіційних даних. Причиною стало виключення кожного, хто помер після затримання, але на той час не був офіційно заарештованим^[39]. Бюро також повідомило про свої висновки на Бі-Бі-Сі в серії програми Файл-он-4^[40].

Цей репортаж отримав Нагороду ГО "Міжнародна амністія" в галузі медіа^[en][41].

Журнали війни в Іраку^[en] - це 391 832 засекречених польових звіти армії США, що потрапили на сайт WikiLeaks^[42] через витік. Перш ніж опублікувати їх у повному об'ємі онлайн, він поділився ними з багатьма інформаційними організаціями, включаючи Бюро^[43]. Бюро працювало разом з каналами Аль-Джазіра ^[44] та Channel 4^[45], щоб проаналізувати документи, які детально описують катування, страти без суду та військові злочини, здійснені армією США^[46].

Репортажі Бюро отримали Нагороду ГО "Міжнародна амністія" в галузі медіа^[en][47].

Бюро зазнало серйозної критики після інциденту Ньюзнайт МакЕлпайна, який стався в листопаді 2012 року. Програма Бі-Бі-Сі-Ньюзнайт транслювала розслідування скандалу про насилля над дітьми у Північному Вельсі. Репортаж вів Анґус Стіклер, якого Бюро відрядило в Бі-Бі-Сі. У своєму репортажі Стіклер стверджував, що відомий, але неназваний, колишній політик-консерватор змушував дітей до сексу в 1970-х роках^[48]. Користувачі мережі Twitter та інших соціальних мереж одразу ж подумали, що це Лорд МакЕлпайн^[en]. Після того, як газета Ґардіан написала, що це припущення помилкове, Лорд МакЕлпайн оприлюднив рішуче заперечення^[49]. Обвинувач безумовно й щиро вибачився, визнавши, що як тільки він побачив фотографію тієї людини, то зрозумів, що помилився^[50]. Пізніше того ж дня Генеральний директор компанії Бі-Бі-Сі^[en] Джордж Ентвістл^[en] подав у відставку^[48]. Головний редактор Бюро Ієн Овертон та Анґус Стіклер також подали у відставку.

• Офіційний сайт