Бучацький повіт (Австро-Угорщина)

Створений у результаті адміністративної реформи 1846 року^[2][3] як один зі 74 повітів Королівства Галичини та Володимирії на території Станіславівського, Чортківського округів^[4] Королівства Галичини та Володимерії,^[5] Повіт за поділом 1846 року мав очолювати староста, якого призначав цісар.^[6]

Існував і після утворення Західно-Української Народної Республіки в листопаді 1918 р. Мапа Галичини з проектом поділу на 3 окремі сойми (центри: Львів, Станиславів, Краків) від 1850 р. — перший документ, що подав окремий Бучацький судовий повіт (його межі відрізнялися від пізніших). На півночі межував з Теребовельським, на сході — з Чортківським, Борщівським, на півдні — з Городенківським, Тисменицьким, на заході — з Підгаєцьким повітами.^[7]

Після укрупнення повітів у 1867 році межував: на сході — з Чортківським, Заліщицьким, на півдні — з Городенківським, Товмацьким, на заході — з Рогатинським, Підгаєцьким, на півночі — Підгаєцьким, Теребовельським повітами. Межі повіту не значно змінилися до 1940 р. Тільки:

• Коропець, Бобрівники спочатку належали до Товмацького повіту
• Берем'яни до 1 квітня 1928 року належали до Заліщицького повіту.^[7]

Владислав Віктор Чайковський 1884 року був обраний маршалком Бучацького повіту («Praeses der Bezirksvertretung»).^[8]

• 1880 р.: всього 96507 осіб, з них: українців 55540 осіб (58,8 %), поляків 25615 осіб (25,6 %), жидів 15305 осіб (15,4 %), інших 47 осіб (0,1 %)
• 1900 р.: всього 119898 осіб, з них: українців 72351 осіб (60,3 %), поляків 31806 осіб (26,5 %), жидів 15711 осіб (13,1 %), інших 30 осіб (0,1 %)^[9]

У 1880 році: усього — 33 парохії, з них 22 належали до Бучацького, 7 — Чортківського, 4 — Устецького деканатів УГКЦ. Усі належали до 1885 року до Львівського архієпископства, далі — до Станиславівської єпархії Галицької митрополії УГКЦ.

У 1907 році українці-греко-католики становили 59 % населення повіту^[10].

У 1880 році: було 8 парохій латинського обряду, з яких 6 належали до Бучацького деканату РКЦ: Бучач, Бариш, Коропець, Манастириська, Золотий Потік, Ковалівка. Парохія Язловця належала до Язловецького, Старих Петликовець — Чортківського деканатів РКЦ. Всі належали до Львівської архідієцезії РКЦ.^[11]

• Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
• Настасяк І. Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772—1848). — К. : Атіка, 2006. — 160 с. — ISBN 966-3261-191-9.
• Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 433. (пол.)