Бульвар Капуцинок
Бульвар Капуцинок [2] (фр. Boulevard des Capucines) — бульвар у II-му окрузі Парижа, названий так на честь жіночого монастиря капуцинок.
Бульвар Капуцинок Франція | |
|---|---|
| фр. Boulevard des Capucines | |
 Сучасний вигляд бульвару | |
| Населений пункт | Париж |
| Назва на честь | Capuchin Poor Claresd |
| Дата початку забудови | 1685 |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 440 м[1] |
| Координати | 48°52′13″ пн. ш. 2°19′48″ сх. д. / 48.87028° пн. ш. 2.33000° сх. д. 2°19′48″ сх. д. / 48.87028° пн. ш. 2.33000° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r11828059 ·R |
| Мапа | |
 | |
 Бульвар Капуцинок у Вікісховищі | |
Будинок № 35 — студія фотографа Надара. Тут у квітні 1874 року пройшла перша виставка імпресіоністів.
Будинок № 28 — концертний зал «Олімпія», найстаріший з нині діючих концертних залів Парижа й один з найпопулярніших у світі.
28 грудня 1895 року на бульварі Капуцинок в підвалі «Гран-кафе» відбувся перший платний кіносеанс братів Люм'єр.
Галерея
Див. також
- Людина з бульвару Капуцинів — комедія-вестерн Алли Сурикової, знятий у 1987 році.
- Людина з бульвару Капуцинок — фільм режисера Алли Сурикової, знятий у 2009 році.
Примітки
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бульвар Капуцинок
- Jacques Hillairet, Pascal Payen-Appenzeller : Dictonnaire des rues de Paris, Editions de Minuit; Édition : 8e éd, 1985.
- Paris Guide 1807 — Librairie Internationale