Брусилов Микола Іванович
Микола Іванович Брусилов (1754 — 2 травня 1828[1]) — російський державний діяч; дійсний статський радник (1806), Полтавський та Віленський губернатор, Московський віце-губернатор, дід генерала Олексія Брусилова та батько віце-губернатора Олексія Брусилова[2].
| Брусилов Микола Іванович | |
|---|---|
| Діяльність | політик |
Життєпис
Син Івана Брусилова[3], секунд-майора у відставці[4].
Закінчив Сухопутний шляхетський корпус[4]. На військовій службі з 1767 року[5], з неї вийшов у відставку в 1778 році, як і батько і брат, в чині секунд-майора[4]. Вступив на цивільну службу.
26 листопада 1802 р. призначений Московським віце-губернатором. В 1806 присвоєний чин дійсного статського радника. 17 березня 1806 року призначений Полтавським губернатором, змінивши на цій посаді Олександра Муханова[6]. Віленський, Вятський губернатор./1820/[5]. А 10 березня 1808 року був переведений на посаду Віленського губернатора[7]. Обіймав цю посаду до 15 жовтня 1810 року, коли його замінив Олександр Лавинський.
Відомості про призначення Вятським губернатором[5] потребують підтвердження, можливо, було призначено, але не вступив на посаду.
Родина
- Син — Олексій Брусилов (1789—1859), одружений з Марією Антонівною (Марією Луїзою) Нестоємською (?-1859), серед їхніх дітей генерал Олексій Брусилов та віце-адмірал Лев Брусилов[3].
- Син — Микола Брусилов, син його доньки Наталії — генерал-майор інженерно-технічної служби Всеволод Келдиш, Батько академіка Мстислава Келдиша[3].
- Брат — Петро Брусилов[3], одружений з Марією Бахтіною, їх син — письменник і Вологодський губернатор Микола Брусилов.